Проблема словників - одна з найактуальніших проблем перекладача.

автор: Бех О.О.

В процесі письмового перекладу основний помічник – це словник. Не можна собі уявити перекладача, який би не користувався словниками. І чим більше їх, чим різноманітнішими вони є, тим більше вони допомагають перекладачу. Іноді слова, яких немає в одному словнику, знайдеш в іншому, або один словник подає тільки переклад слова, а другий – ще й різні варіанти його використання. На жаль, на сьогоднішній день проблема словників – це найболючіша проблема для перекладача. Я – перекладач чеської і польської мови. Знайти словники з цих мов практично неможливо, вони чомусь не перевидаються, а якщо і побачать світ нові словники, то тираж їх настільки обмежений, що вони не можуть задовольнити того попиту, який існує. Практично немає україномовних словників, майже всі вони російськомовні. Це перша проблема.

 Проблема друга. Часто словник подає тільки переклад слова, не вказуючи деякі стилістичні нюанси: так, наприклад, слово здійснювати в українській мові використовується зі знахідним відмінком: здійснювати що?, в той час як в польській мові dokonywać czego?; в українській мові входить до складу перекладається польським w skład, або спостерігати (за чим?)за процесами перекладається як nadzorować (що?) procesy. Ще одне. Іноді слова в українській мові жіночого роду, напр. система, монополія,  в польській – чоловічого: system, monopol, або в українській мові чоловічого – контроль, в польській і в чеській жіночого – kontrola. I таких прикладів можна навести багато. На практиці я зустрічала випадки, коли перекладач просто “забував” подивитися у словник, впевнений у тому, що слово це такого ж роду, як і в українській мові. Ясно, що словник не може охопити всього, необхідна постійна і довготривала робота над собою, удосконаленням своїх знань. Все приходить з практикою. Іноді корисно навіть просто почитати словник: обов’язково на очі попадеться щось, що необхідно виписати, щоб запам’ятати на майбутнє.

 Проблема третя. За останній час з’явилося дуже багато іноземних слів, пов’язаних з економікою, бізнесом, торгівлею. В словниках, виданих зазвичай ще в 70-80-х роках, цих слів ще немає. В чеській і польській мовах в таких випадках вживаються переважно англійські слова, і важко підшукати їх відповідники в українській мові, якщо не знаєш мови оригіналу. Наведу приклади, які зустрічалися мені в перекладах: так, слово merchandising використовується, коли йдеться про презентацію, викладку товарів на прилавках, полицях; specjalista ds PUBLIC RELATION в польській мові відповідно означає спеціаліст зі зв’язків з громадськістю; або в чеській мові, коли йдеться про автозапчастини, зустрічається слово Airbag, яке з англійської перекладається як повітряна подушка; тобто перекладач, крім своєї основної мови, повинен орієнтуватися ще в декількох або хоча б мати можливість це вияснити у інших перекладачів. І нічого страшного в цьому немає, якщо при потребі необхідна допомога фахівців: краще звернутися по допомогу, ніж зробити неправильний переклад, покладаючись на свою інтуїцію.

 На чому ще хотілося б зупинити свою увагу. Відсутність відповідних тематичних словників часто позначається на якості перекладу. Нам доводиться перекладати тексти і медичного, і хімічного, і технічного характеру, і багатьох інших з різних галузей знань. Ось тут би в пригоді і були ці словники. На жаль, їх майже неможливо знайти, деякі з них видавалися вже давно і не перевидавалися. Без таких словників перекладачу дуже важко впоратися з специфічним перекладом. Наведу приклад. Нещодавно мені доводилось перекладати словник не просто медичний, а з офтальмологічним направленням. Без медичного словника цього практично неможливо було б зробити. Ясна річ, що можна було б сподіватися, що кожен лікар повинен знати латину, але в польській мові саме лікарі вживають більше польські слова, ніж латинські, і поряд з словами глаукома (лат.) більше вживають слово  jaskra, артерія – arteria i tętnica, катаракта – zaćma, аналіз - analiza i rozbiуr і т.д.

Відсутність технічного словника теж дається взнаки. Але навіть, якщо його іноді можна позичити для користування, то не завжди в ньому можна знайти відповідну термінологію. Так, нам часто доводиться перекладати хімічні терміни, що стосуються виробництва лаків, фарб тощо. Навіть в політехнічному словнику немає всіх відповідників тих назв, які вживаються на сьогоднішній день. Для прикладу наведу такі назви, як толуілендіізоціанат,  метоксипропанол, бензспиридин тощо.

 На практиці мені довелося зустрітися з інженером, яка сама взялася перекладати технічні інструкції, що стосувалися деревообробних станків. Почала вона з того, що обклалася звичайними перекладними словниками, потім позичила чесько-російський технічний словник, після цього знайшла і почала читати відповідну літературу на цю тему, і кінець кінцем звернулася до послуг перекладача. Про що це говорить? Іноді здається, що наша робота не являє собою нічого складного, тільки бери словник і перекладай. Насправді це не так, це дуже кропітка і тяжка справа. Але, з другого боку, в нас немає можливості перед тим, як взятися до перекладу, вивчити всю довідкову літературу на цю тему. Неможливо одразу орієнтуватися і в деревообробних станках, і у вилочних навантажувачах, і засобах для тужавіння бетону, метало-пластикових конструкціях, фармакології і т.д.

 Дуже важливо, щоб словник подавав не тільки переклад слова, а і словосполучення. Іноді один і той самий словник з різними словами подає зовсім різні словосполучення. Так, напр., вираз вжити заходів в російсько-польському словнику, якщо подивитися на слово вжити, тобто принять, у випадку принять меры подає переклад przedsięwziąć środki, podjąć kroki, а якщо подивитися на слово меры, то відповідно у випадку принять меры подається переклад  poczynić zarządzenia. І таких випадків у словнику зустрічається багато.

 Що я хотіла б ще сказати. Я користуюся не просто словником, який був складений авторами, а вписую до нього слова і вирази, яких там немає, але з якими дуже часто доводиться зустрічатися. Крім того, вже протягом багатьох років в загальних зошитах веду спеціальні словники на певну тематику, це теж допомагає у роботі.

 Ось, наприклад, на практиці дуже часто зустрічаються скорочення, яких немає в словнику. Наприклад, чеське ČSN – československэ standard – чехословацький стандарт, Sb – Збірка законів, польське РLN – polska norma - польський стандарт, zasady BHP – zasady beżpieczeństwa i higieny pracy -  принципи техніки безпеки. І чим більше документів перекладаєш, тим більше їх зустрічається.

Крім цих скорочень, є ще одна проблема, яку би хотілося вирішити, але у більш вузькому колі перекладачів. Це стосується назви окремих документів. Так, наприклад, свідоцтво про народження можна перекладати (згідно з російсько-польським словником під редакцією І.Х.Дворецького) – świadectwo urodzenia, metryka, а поляки говорять, що документ, який вони одержують, називається akt urodzenia, хоча в попередніх двох прикладах їм ясно, про що йдеться, в чеській мові це rodnэ list; свідоцтво про смерть перекладається не як akt śmierci, а як akt zgonu; права водія – польський відповідник prawo jazdy, чеський řidičskэ průkaz. Ще одна проблема пов’язана з перекладом міст і населених пунктів. Так, наприклад, Кам’янець-Подільський перекладається не як Kamianiec-Podolski, а як Kamieniec-Podolski, Запоріжжя – польське Zaporoże, чеське Zaporoћн, а польська назва міста Monachium, чеська Mnichov українською перекладається як Мюнхен.

 А взагалі, в наш вік комп’ютерних технологій, коли вже існує багато англо-російських, німецько-російських словників, хотілося б, щоб така можливість була і у перекладачів інших мов. Важливо також, щоб ці словники були україномовними, оскільки не завжди можна самому пригадати відповідник російському слову, доводиться гортати ще й російсько-український словник. Хочеться сподіватися, що найближчим часом ситуація з словниками зміниться на краще, і це буде велика допомога у нашій роботі.