10 вересня 2005 р.

Термінологічні семінари

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ (1-а колона ЄС)

Зі словником, узгодженим на семінарах 10 вересня, можна ознайомитися тут

10 вересня 2005 р. відбулися чергові термінологічні семінари "Лабораторії наукового перекладу євроінтеграційної термінології". Цього разу семінари були присвячені основним поняттям економічної інтеграції в ЄС: спільному ринку, чотирьом свободам, єдиній монетарній політиці, спільній енергетичній політиці, зовнішній торгівлі. Учасниками майстерень стали фахівці з європейського права Геннадій Друзенко, Тарас Качка та Юлія Мовчан, фахівці зі світової економіки Валерій Пятницький Наталя Крилова, фахівець з аналізу економічної політики Олександр Кілієвич, представник Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України Сергій Плотян та термінолог Ольга Кочерга (детальнішу інформацію про експертів можна знайти ліворуч у списку учасників семінарів)

Поняття common market, internal market та single market розмежували як, відповідно, "спільний ринок", "внутрішній ринок" та "єдиний ринок". Поняття common market ужите вже в Римському договорі й передбачає передусім зняття тарифних і нетарифних бар'єрів торгівлі всередині Спільноти та запровадження чотирьох свобод. "Спільний ринок" є, втім, тільки етапом інтеграції, що веде до становлення "єдиного ринку", або, за іншим формулюванням, "справжнього внутрішнього ринку" Спільноти. Internal market та single market, отже, позначають мету економічної інтеграції. Втім, ці два поняття не дуже ясно розмежовуються навіть в установчих договорах: в проекті Конституції англійське single market подавалося німецькою як Binnenmarkt ("внутрішній ринок"). Але оскільки всі три поняття існують в обігу, причому common market цілком ясно розмежовують з internal market та single market, ці поняття слід розмежовувати і в перекладі.

Бурхливі дискусії викликало поняття establishing the common market, що позначає тривалий та складний процес народження спільного ринку Спільноти та дій, спрямованих на зняття бар'єрів, тарифну та податкову гармонізацію, адаптацію законодавств тощо. З одного боку, цей процес мав адміністративні виміри (рішення, ухвалювані державами-членами, дії Комісії, рішення Суду Європейських спільнот), і в цьому вимірі можна говорити про "запроваджування" чи "формування" спільного ринку. З другого боку, економісти слушно зауважували, що "ринок" не можна запровадити чи сформувати, що тут радше варто говорити про "становлення" спільного ринку. Враховуючи ці два аспекти, експерти вирішили залишити два варіанти: "запроваджування спільного ринку" (через тривалість цього процесу варто зберегти процесовий іменник із суфіксом -ува-) та "становлення спільного ринку".

Також цікавим та вживаним поняттям є сполука completing the internal market. У ньому йдеться про завдання, покладене доповіддю Жака Делора (натоді - голови Комісії) 1985 року, згодом "білою книгою" Комісії й нарешті Єдиним європейським актом (1986) : завдання завершити формування внутрішнього ринку до 1992 року. Йдеться, отже, про фінальні кроки в тривалому процесі становлення спільного ринку; тому це поняття вирішили перекласти як "завершення формування спільного ринку". За певних обставин можливий також варіант "сформування спільного ринку".

Поняття, що позначає так звані "чотири свободи" (основну рису спільного ринку) - free movement of persons, goods, services and capital - виявилося дуже непростим та дискусійним. Для початку, слово persons вирішили перекласти як "особи", а не "люди", оскільки може йтися не тільки про фізичних, але й про юридичних осіб.

Але набагато дискусійнішим виявлося поняття movement. Пропонували принаймні три версі: "рух", "пересування", "переміщення". Поняття "рух" абстрактніше, ніж "пересування" та "переміщення": в двох останніх поняттях більше семантики фізичної зміни місця, менш коректної відносно "послуг" (services) та "капіталу" (capital). Натомість поняття "рух" може виглядати дивним у дієслівних конструкціях, наприклад, сполуці right to move freely within the territory of Member States (стаття 39 (б) Договору про заснування Європейської Спільноти), яку, очевидно, ліпше перекласти як "право вільно пересуватися на території держав-членів", ніж "право вільно рухатися на території держав-членів".

Оскільки учасники не досягли остаточної згоди, ми, враховуючи всі почуті думки, спробуємо запропонувати своє розв'язання цієї дилеми: у збірних конструкціях, які стосуються всіх чотирьох свобод, залишати поняття "рух" ("вільних рух осіб, товарів, послуг та капіталу"), адже "пересування" та "переміщення" є фізичними різновидами руху; натомість коли йдеться окремо про першу свободу (free movement of persons) допускати синонімію "рух" / "переміщення" / "пересування".

Для поняття tariff barriers вирішили зберегти синонімію "тарифні бар'єри" / "тарифні перешкоди". Аналогічно, для non-tariff barriers - "нетарифні бар'єри" / "нетарифні перешкоди"; technical barriers to trade вирішили перекласти як "технічні торгівельні бар'єри (перешкоди)" або "технічні бар'єри (перешкоди) у торгівлі".

Цікавим є поняття charges having equivalent effect. Його вжито, зокрема, в статтях 23 - 25 Договору про заснування Європейської Спільноти та в статті III-36 проекту Конституції. Йдеться про митний союз як один зі складників становлення спільного ринку, у межах якого забороняється мито на імпорт та експорт та "all charges having equivalent effect", отже, про збори чи податки, чий вплив на торгівлю всередині Спільноти еквівалентний впливові митних зборів. Тому поняття вирішили перекласти як "збори та податки еквівалентного впливу".

Поняття intra-Community trade вирішили перекладати двома шляхами: як "торгівля всередині Спільноти" та як "внутрішня торгівля в Спільноті"; customs territory of the Community переклали як "митна територія Спільноти".

Поняття convergence вирішили перекладати усталеним в економічній літературі поняттям "конвергенція". Також, як варіант, можна вживати нелатинізованого відповідника "наближення" або, якщо слід підкреслити процесовий характер поняття - "наближання".

Sustainable convergence переклали як "стабільна конвергенція". Слід сказати, що, на думку експертів термінознавчої ради, для перекладу прикметника sustainable (нім. dauerhaft, фр. durable), особливо в сполуці sustainable development, слід віддати перевагу слову "стабільний", а не словам "сталий" чи "стійкий". Семантика останніх двох понять не передбачає динаміки і, власне, суперечить самій ідеї поняття sustainable як руху до дедалі вищих результатів.

Common agricultural policy (CAP) зазвичай перекладають в Україні як "Спільна сільськогосподарська політика" (ССП). Цей варіант вирішили залишити; але на семінарі виринула також інша пропозиція: "Спільна аграрна політика". Це поняття простіше, і його абревіатура (САП) ближча усталеній англійській абревіатурі (CAP). До словника ми залучимо обидва варіанти як синонімічні: кожен із них мають із часом доводити своє право на існування.

Поняття Common Market Organisations може бути неприємною пасткою для перекладача. З огляду на terminus technicus термінології Європейського Союзу - поняття "спільного ринку" (common market), - на перший погляд може видатися, що common market organizations є "організаціями спільного ринку". Утім, насправді йдеться про спільні організації, що діють у межах спільної аграрної політики, і зосереджені на тих чи тих ринках сільськогосподарської продукції. Цей нюанс відбивається і у французькому відповіднику (organisations communes des marchés: "спільні організації ринків"), і в деяких версіях англійської назви (інколи їх називають Common Organisations of Agricultural Markets). Зважаючи на ці нюанси, сполуку вирішили перекласти як "Спільні організації ринків сільськогосподарської продукції".

Competition policy пропонували перекладати як "конкурентна політика" і як "конкуренційна політика". Перше поняття менш вдале, бо стосується радше "конкурента" та його властивостей ("конкурентне підприємство", "конкурентні переваги" тощо; "конкурентна політика" є в цьому контексті політикою, конкуретною іншій політиці). Прикметник "конкуренційний", натомість, утворений від слова "конкуренція" і в цьому контексті адекватніший на позначення політики, що має підтримати вільну та неспотворену конкуренцію на ринку.

Поняття abuse of a dominant position переклали як "зловживання домінантним становищем". Dominant position вирішили перекласти як "домінантне становище", а не "панівне становище", бо, за словами Олександра Кілієвича, йдеться не про владне чи політичне "панування", а суто про економічне "домінування" на ринку. Це домінування саме по собі цілком законне, якщо ним не зловживають. Тому прикметник варто утворювати від "домінування". Оскільки ж українській мові невластиві активні дієприкметники (слова на кшталт "домінуючий", "пануючий" тощо), слід шукати прикметників, які за семантикою передавали б їхній зміст. Таким прикметником є "домінантний" (із запозиченим суфіксом -ант-) або "домінівний" (із українським суфіксом -ів-: пор. "панівний").

Block exemption (вилучення категорії товарів чи угод з-під дії певних норм - наприклад, норм з контролю над злиттями) вирішили перекладати як "групові вилучення" чи "блокові вилучення". Наголосимо тут, що слово "виключення" є русизмом, замість якого слід уживати українські "виняток" чи "вилучення". Аналогічно, individual exemption стало "індивідуальним вилученням".

Двійцю понять inter-brand competition - intra-brand competition вирішили перекласти або опозицією "конкуренція між брендами" - "конкуренція в межах бренду", або опозицією "міжбрендова конкуренція" - "внутрішньобрендова конкуренція".

Поняття monetary перекладають багатьма способами. Принаймні три з них ми вирішили зберегти: "монетарний", "валютний", "грошово-кредитний". Навряд чи спроба віддати якомусь із них перевагу нині буде плідною.

Із рештою понять можна ознайомитися в словнику, що його можна завантажити тут.