29 жовтня 2005 р.

Термінологічні семінари

БЛОК "ОСВІТА, НАУКА, КУЛЬТУРА" ТЕРМІНОЛОГІЇ ЄС

Зі словником, узгодженим на семінарах 29 жовтня, можна ознайомитися тут

 29 жовтня 2005 року відбувся черговий подвійний семінар проекту "Лабораторія наукового перекладу євроінтеграційної термінології". Темою цієї майстерні був блок "Освіта, наука, культура" термінології Європейського Союзу. Головними учасниками майстерні стали: експерти з освітньої політики Алла Селецька (координатор освітніх програм Представництва Європейської Комісії в Україні, Білорусі та Молдові), Роман Шиян (директор Львівського інститутут післядипломної педагогічної освіти, голова підрозділу координування грантів проекту Всесвітнього банку "Рівний доступ до якісної освіти") та Лариса Зотова (помічник президента Університету "Україна", експерт з питань міжнародної співпраці в освітній сфері); експерти з європейської інтеграції та права ЄС Тарас Качка (заступник директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства), Юлія Мовчан (консультант сектору перекладів актів європейського права Інституту законодавства Верховної Ради України) та Сергій Плотян (головний консультант секретаріату Комітету з питань Європейської інтеграції Верховної Ради України), експерт з проблем культурної політики Юрій Рибачук (головний редактор мережевого часопису "Час Європи"), експерт-термінознавець Ольга Кочерга (термінознавець, професійний укладач словників) та експерт з літературного редагування Богдана Матіяш (літературний редактор видавництва "Критика").

Великі дискусії постали навколо понять education - learning - training. Ці поняття доволі складно розвести в українській мові, а надто коли в документах освітньої політики ЄС їх уживають одне поряд із іншим. Якщо education та learning найчастіше відповідають українським словам "освіта" (education) та "навчання" (learning), то знайти відповідника для training виявилося набагато складніше. Training позначає передусім конкретизацію та професіоналізацію освіти, зокрема й вищої освіти. Слово "тренування" до певної міри відбиває його зміст, але є, на думку експертів, надто вузьким. Невипадково німецький та англійський відповідники поняття training віддаляються від значення суто прикладних "тренувань". Німецькою найчастіше вживають berufliche Bildung ("професійна освіта"), французькою - formation (це поняття, на відміну від йducation), має конотації не загальної освіти-виховання, а радше конкретної професійної освіти). Пропонували також варіанти "підготовка" (це поняття, втім, має властиву радше російській, ніж українській мові форму на -ка-), "вишкіл", "готування фахівців" тощо.

Зрештою, звернули увагу на близькість німецького переклдау понять training та vocational training (відповідно, як berufliche Bildung та Berufsbildung: обидва поняття можна перекласти як "професійна освіта" чи "фахова освіта"). Відповідно, в українському перекладі ці поняття вирішили наблизити одне до одного: training переклали як "професійна освіта", vocational training - як "професійне навчання" (зважаючи на те, що "освіта" більшою мірою, ніж "навчання" передбачає наявність інституційної структури). Сполуку education and training, на яку рясніють документи ЄС, вирішили перекладати як "загальна та професійна освіта", аби підкреслити зв'язок і водночас відмінність двох понять.

Поняття lifelong learning (3L, LLL), центральне для нинішніх тенденцій освітньої політики ЄС, експерти вирішили перекласти як "ціложиттєве навчання". Ця новація "Лабораторії", що народилася кілька років тому на термінологічних семінарах з освітньої політики, нині дедалі більше поширюється в освітніх колах. "Ціложиттєеве навчання" є, на нашу думку, вдалішим і порівняно з "навчанням упродовж життя" (надто довгою сполукою, яка навряд чи відповідає вимогам термінологічної компактності), і зі сполукою "неперервне навчання" (остання не надто влучно передає нюанс lifelong learning: навчання, що не тільки триває безперервно, але й починається від самих початків життя).

Відповідно, lifelong education вирішили перекласти як "ціложиттєва освіта", а lifelong training - як "ціложиттєва професійна освіта".

Гострі дискусії спричинила проблема передавання назв освітніх на науково-дослідницьких програм ЄС (SOCRATES, TEMPUS) та заходів Спільноти у межах цих програм (ERASMUS, ERASMUS-MUNDUS, COMENIUS тощо). Передавання цих назв ставить чимало проблем: чи транслітерувати їх кирилицею, чи писати їх із великої літери, як абревіатури, чи вживати лапки тощо.

Зрештою, учасники дійшли такого рішення: всі назви транслітерувати кирилицею, залишаючи в дужках вихідну назву латинкою (таким є загальний принцип "Лабораторії"). Власні назви програм адаптувати до українського вжитку імен, яких ужито в цих назвах (тобто "Сократ", а не "Сократес", "Еразм", а не "Еразмус", "Коменський", а не "Коменіус"; йдеться про знаменитого чеського гуманіста Яна Амоса Коменського) тощо. Назви програм чи заходів, що в них вжито власне ім'я, писати так: перша літера велика, решта - малі, вся назва в лапках. Натомість ті назви, які абревіатурами (хай навіть і приблизними), писати без лапок, всі літери великі. Наприклад: Програма "Сократ" (Socrates), захід Спільноти "Еразм" (Erasmus), захід Спільноти "Еразм-світ" (Erasmus mundus), АЛЕ програма ТЕМПУС (TEMPUS).

Проблема великих літер ускладнюється тим, що в термінології ЄС її аж ніяк не можна вважати усталеною: в офіційних текстах можна зустріти як ERASMUS action, так і Erasmus action. Французька традиція, в якій прізвище особи в офіційних документах пишуть наскрізно великими літерами, певною мірою заплутує ці питання.

Із рештою термінологічних рішень, ухвалених на семінарі, можна ознайомитися у словнику, що його долучаємо.