29 листопада відбувся семінар, що на ньому учасники обговорювали переклад книжки
Ентоні Сміта Nationalism. Theory, Ideology, History, що його готує до видання київське видавництво "К.І.С." Презентували український текст його перекладач Роман Фещенко, літературний редактор Олександр Телемко та директор видавництва "К.І.С." Юрій Марченко. До галузевої ради ми запросили істориків Миколу Климчука, Володимира Кулика та Олексія Толочка; на жаль, з різних причин не змогли прийти такі знані фахівці з цієї проблематики як Георгій Касьянов та Василь Лісовий. "Мовними" радниками стали мовознавець Лариса Масенко та перекладач і редактор Анатолій Чердаклі.

Літературна вправність Романа Фещенка здебільшого не викликала нарікань і закидів, і тут відгуки експертів залишалися в мирному річищі пропозицій. Натомість проблема адекватності перекладу була вочевидь гострішою: і в Миколи Климчука, і у Володимира Кулика, і в Олексія Толочка чимало місць у перекладі викликали змістові питання. Здебільшого їх винесли на термінологічну частину, яка, на противагу традиційній моделі семінарів, склалася переважно навколо понять, запропонованих експертами. Ті ж лексеми, що їх пропонував сам Роман Фещенко, виявилися менш дискусійними; а втім їх також не було полишено поза увагою.

Цікаву двійцю nation-state та state-nation вирішили перекладати, відповідно, сполуками "національна держава" (nation-state) та "держава-нація" (state-nation); для national egotism віддали перевагу "національному самолюбству" перед "національним еґоїзмом", "національною самозакоханістю", "національним еґотизмом" та "націоцентризмом". Заповзяті суперечки викликала сполука felt and lived community, зокрема у фразі nation is a felt and lived community, яка в перекладачевому варіанті, на жаль, майже випала. Серед пропонованих варіантів були й "пережита й відчувана спільнота", і "спільнота почування й переживання", і "жива й відчувана спільнота", і "спільнота, яку відчувають і переживають". Зрештою, кінцевого ухвалення дістала версія "спільнота, яку відчувають і проживають"; а втім, мовники висловлювали претензії і до цього варіанту. Для слів на кшталт sentiment i perception експерти ураджували вдаватися, залежно від контексту, і до звичних "почуття" та "сприйняття", і до їхніх процесових відповідників ("почування" та "сприймання"). Symbolism у сполуці language and symbolism of the nation мав стати радше "символікою нації", аніж "символізмом нації", як пропонував перекладач. Для таких концептуальних лексем, як concept і definition перекладачеві порадили послідовно дотримуватися, відповідно, "поняття" (уникаючи, приміром, "концепції") та "означення" (уникаючи "визначення", для якого пасуватиме радше англійське слово determination). На диво дискусійною виявилася сполука community members: вихідний варіант "представники спільноти" експерти-історики пропонували замінити на "члени спільноти" (уникаючи зайвої плутанини із representatives of a community, а відтак опозиції між "репрезентативними" і "нерепрезентативними" членами спільноти). Натомість і перекладач, і директор видавництва Юрій Марченко наголошували на тім, що поняття "член спільноти" неодмінно тягне за собою категорію "членства", передовсім формального і юридично закріпленого.