Course structure diagram with credits

[Вихідний варіант: Діаграма структури програми із кредитами]

О. Кочерга. У мене сумнів щодо слова "кредит". Слово "кредит" - це насамперед фінансовий термін. Чому, наприклад, не використовувати слово "залік"?

А. Грехов. Однак це різні поняття. Наш "залік" ставиться наприкінці семестру, а "кредит" передбачає, наприклад, кількість годин, розрахованих на курс.

О. Кочерга. Але слово "кредит" передбачає, що дещо дається наперед.

А. Грехов. Саме так воно і є у даному контексті. В Україні вже давно вживають поняття "кредит" - і це допомагає нам говорити однією мовою із Заходом.

Модератор. А щодо перекладу слова "course" у цій терміносполуці?

О. Іванов. У мене якраз зауваження до цього. Річ у тому, що в нас постійно зустрічаються поняття "програма" та "курс", а також близьке до них "предмет"…

А. Грехов. У цьому контексті ліпше "дисципліна". Слово "діаграма" варто опустити, інакше переклад буде надто дослівний. Тому я пропонував би "структура дисципліни з кредитами".

О. Іванов. Так, але "дисципліна" може існувати незалежно від її викладання, а "курс" - це процес викладання дисципліни.

Модератор. Може, перекласти "course" як "навчальний курс"? Тоді всю словосполуку перекладемо як "структура навчального курсу з кредитами".

[Всі погоджуються з цим варіантом].

Accumulation system

[Вихідний варіант: система акумуляції [кредитів]].

А. Грехов. Accumulation варто перекласти як "накопичування", а не "акумуляція".

О. Кочерга. Так. І, відповідно, далі accumulation system – це не "акумулююча", а "накопичувальна" система.

Admission requirements

[Вихідний варіант: вступні вимоги]. 

А. Грехов. Admission requirements - це "правила прийому", а не "вступні вимоги".

О. Кочерга. Може, це все-таки, "вимоги до вступників"? Тобто, наприклад, перелік документів, які повинен мати вступник.

А. Грехов. Але у нас [в університетах] скрізь пишуть "правила прийому".

О. Кочерга. Словосполука "правила прийому" означає: такий-то чиновник, о такій-то годині, приймає такі й такіто документи з такими й такими печатками. А “вимоги до вступників” - це, наприклад, вимога мати диплом про першу освіту, якщо йдеться про другу освіту, мати середню освіту, якщо йдеться про вищу освіту, тощо.

А. Грехов. Однак це не вимоги до конкретного вступника.

О. Кочерга. Тоді "вступні вимоги", чому ж ні?

Examination and assessment regulations

[Вихідний варіант: Правила здачі і оцінки іспитів]

О. Кочерга. "Здача" та "оцінка" - це русизми. Я пропонувала би "правила складання та оцінювання іспитів".

[Всі погоджуються]

Access to further studies

[Вихідний варіант: Доступ до подальшого навчання]

О. Кочерга. "Подальший" - це штучне слово. Ліпше: "доступ до дальшого навчання".

Л. Масенко. Справді, "подальший" - це погано.

О. Іванов. Може, до "наступного"?

А. Грехов. Точніше було б "доступ до продовження навчання".

О. Кочерга. Але тут доступ не до "продовження", а саме до навчання. Словосполука "доступ до продовження навчання" суперечить самій структурі мови. Адекватним було би: "доступ до дальшого навчання

Compatible qualification framework

[Вихідний варіант: система сумісних кваліфікацій].

О. Кочерга. Тільки не "сумісних", а "згідних" чи "узгіднених". Система згідних кваліфікацій або система узгіднених кваліфікацій.

Л. Масенко. Ліпше "узгіднених".

Credit transfer

[Вихідний варіант: трансфер кредитів].

О. Кочерга. Слово "трансфер" мене, звичайно, не влаштовує. Це або "обмін кредитами", або "перезалік кредитів".

А. Грехов. По суті, йдеться про "перезарахування" кредитів. Або, справді, "перезалік".

О. Кочерга. Ще варіанти: "взаємозалік кредитів” чи "взаємовизнання кредитів".

О. Іванов. Тобто йдеться про те, що результати навчання, набуті в одному місці, визнають в іншому.

А. Грехов. Можна писати "трансфер", а в дужках писати "взаємозалік".

Л. Масенко. Для чого нам вдаватися до слова "трансфер", якщо ми можемо його точно перекласти?

DS label

[Вихідний варіант: категорія ДД]

А. Селецька. Річ у тім, що перезалік кредитів та [визнання] додатку до диплома - це паралельні форми взаємовизнання, оскільки певні країни працювали з додатком до диплома, а певні - з взаємозаліком кредитів. Тобто вищий навчальний заклад, за умов виконання певних вимог, може отримати [від Європейської комісії] категорію системи накопичування кредитів або категорію додатку до диплому.

А. Грехов. Але освітяни це поняття "категорія ДД" навряд чи зрозуміють. Йдеться, мабуть, про впровадження нової форми додатку до диплому.

О. Іванов. Справа в тому, що в нас ще немає такого додатку, тому коли з цим терміном стикатимуться, люди будуть уявляти собі абсолютно інших документ.

О. Кочерга. Боюся, що в слові "label" у даному контексті йдеться не про форму, а про рівень або, справді, категорію.

European Credit Accumulation System for Lifelong learning

[Вихідний варіант: Європейська кредитна акумулююча система для ціложиттєвого навчання]

 О. Кочерга. Можна "кредитна" замінити на "кредитова": Тоді, враховуючи наші попередні зміни, можна цю словосполуку перекласти як: "Європейська кредитова накопичувальна система".

А. Грехов. Або "Європейська накопичувальна система кредитів".

The European Credit Transfer and Accumulation System

[Вихідний варіант: Європейська кредитна трансферна акумулююча система]

О. Кочерга. "Європейська система накопичування і взаємовизнання кредитів".

European Network for Quality Assurance in Higher Education (ENQA)

 [Вихідний варіант: Європейська мережа контролю за якістю вищої освіти (ЄМКЯ)]

О. Кочерга. Контролю якості, а не за якістю.

[Узгоджений варіант: Європейська мережа контролю якості вищої освіти (ЄМКЯВО)]

European Virtual Universities

 [Вихідний варіант: Європейські віртуальні університети]

А. Селецька. Йдеться про те, що Європейська Комісія фінансуватиме створення університетів, які, наприклад, не матимуть кампусів тощо, однак які сприятимуть [поширенню освіти] в різних країнах, матимуть загальноєвропейське значення, і звичайно, як правило, використовуватимуть інформаційні технології.

О. Кочерга. Тобто, це система дистанційного навчання.

І. Кучма. Не тільки навчання. Вступати до них, наприклад, можна теж "віртуально".

А. Селецька. Окрім того, віртуальні університети не є просто "дистанційними" університетами. Дистанційне навчання передбачає, що ви можете дистанційно прослухати якийсь курс, і отримати відповідний документ від університету, що реально існує; натомість віртуальні університети [будуть суто мережевими], вони не створюватимуться на основі реальних університетів.

І. Кучма. Або кілька університетів своїми підрозділами співпрацюватимуть для створення таких віртуальних курсів.

А. Селецька.  Так.

І. Кучма. Вони можуть існувати не тільки в інтернеті, а, наприклад, у якійсь іншій мережі – наприклад у міжнародних академічних мережах.

О. Іванов. Може, тоді перекласти як "віртуально-мережеві" університети? Бо "дистанційний" стосується моделі навчання, а нам ідеться про певний тип навчального закладу.

О. Кочерга. Справа в тому, що англійське слово virtual ширше, ніж українське "віртуальний". Тому якщо тут справді йдеться про певну імітацію університету, то переклад справді правильний.

Framework of autonomy

 [Вихідний варіант: Межі автономії]

О. Іванов. Виходячи з контексту, я би сказав "засади автономії", а не "межі автономії".  

О. Кочерга. Ні, тут ідеться про те, якою мірою університети є автономними, а якою мірою вони [підпадають] під спільні регуляції. Якщо вводиться узгіднена система кредитів, це означає, що є певне обмеження університетської автономії; а там, де є обмеження, є і межі.

Generic competencies

 [Вихідний варіант: Загальні компетенції]

А. Грехов.  Точніше було би перекласти competences як "кваліфікації".   Або "знання та вміння".

А. Селецька. Я, до речі, не впевнена, що йдеться про "кваліфікації". Слово "компетенції" раніше в нас не застосовували – і в цьому проблема нашої школи. Були "знання", "вміння", "навички"; "компетенції" не вживали.

В. Ямковий. Справді, якщо раніше говорили про "професіоналізм", то зараз – про "висококомпетентність": це поняття включає базові знання з економіки, права, екології плюс професіоналізм у конкретній галузі. 

Л. Масенко.  Справді, зараз, наприклад, говорять про "мовну компетенцію": йдеться не тільки про знання мови, а й про її застосування – про те, як людина говорить цією мовою, як вона пише тощо.

О. Кочерга. Тобто йдеться не тільки про "знання та вміння". Йдеться також про ерудицію, обізнаність.

Grading scale

 [Вихідний варіант: Шкала]

О. Іванов. Я запропонував би "шкала оцінок".

А. Грехов.  "Атестаційна шкала".

О. Кочерга. Слова "атестаційний" ми домовилися на попередніх семінарах уникати, тому що воно корелює з англійським "attestation", яке стосується худоби і товарів; а у нас воно стосується людей. Ліпший варіант – "шкала оцінювання".  

Internalquality assurance mechanisms

 [Вихідний варіант: Механізми внутрішнього контролю за якістю]

О. Кочерга. Механізми внутрішнього контролю якості, а не за якістю.

А. Грехов. Однак assurance – це “ґарантування”, а не “контроль” – ґарантування якості всередині самого університету.

А. Селецька. Може, ліпше “забезпечення”.

А. Грехов. Справді, можна і “забезпечення”.

LearningAgreement

 [Вихідний варіант: Договір про навчання]

О. Кочерга. Річ у тому, що договір – це найвищий рівень дипломатичного документа. Чи доречне це слово тут?

О. Іванов. Тут ідеться про угоду або договір між вузом і студентом. Як на мене, “договір” доречніший, ніж “угода"

О. Кочерга. Якщо це документ, укладений між університетом та студентом, слід ужити простіше поняття “угода”.

В. Ямковий. Але в законі про вищу освіту вжито слово “угода”: угода між керівником вищого навчального закладу та випускником.

Measuring workload 

[Вихідний варіант: Вимір навчального навантаження]

О. Кочерга. Я запропонувала би не “навантаження”, а “навантага”, бо “навантаження” – це завершений процес; навантага – це певний обсяг.

А. Грехов. “Навантаження” вже закріпилося.

В. Ямковий. І в законі про вищу освіту – “максимальне навантаження” та “мінімальне навантаження”.

Модератор. Але “вимір” чи “вимірювання”? Вимірювання навчального навантаження.

А. Селецька. Тут ідеться про те, що буде розроблено певну методологію для вимірювання навчального навантаження. 

А. Грехов. Тоді “визначення” навчального навантаження.

О. Кочерга. Але не “визначення”, а “визначання”.

Mobility

 [Вихідний варіант: Система стажувань]

Mobile students

 [Вихідний варіант: Студенти на стажуванні] 

О. Іванов. Я думаю, треба перекладати mobility як мобільність, тому що ані “система обмінів”, ані “система стажувань” не передає повною мірою зміст поняття.

І. Кучма. “Мобільність” – це вже соціологічний термін, і його аж ніяк не уникнути.

Модератор. Тоді mobilestudents – це мобільні студенти?

О. Кочерга. Так, це та ситуація, коли треба робити кальку, і не просто кальку, а транслітерацію: ми запозичуємо цілу терміносистему, тому якщо ми погодилися перекладати mobility як мобільність, маємо, відповідно, перекладати mobilestudents як “мобільні студенти” – а не “рухливі студенти”, “пересувні студенти” тощо. Якщо перекласти як “рухливі студенти”, наприклад, то йтиметься про здатність рухатися, а не про право навчатися в іншому навчальному закладі.

А. Грехов.  А якщо “студенти, які навчаються за кордоном”.

А. Селецька. Але справа в тому, що вони можуть навчатися не тільки за кордоном. Бо це можуть бути студенти, які навчаються в певному університеті певний час, хоча вони вступали не до нього, і не з нього випускатимуться.

О. Кочерга. До того ж конструкції з п`яти слів та ще й із комою не є термінами – вони є тлумаченнями або описами.

Networking

 [Вихідний варіант: Створення мереж]

О. Кочерга. Або “творення мереж”, або “створювання мереж”.

Number of credits allocated

 [Вихідний варіант: кількість кредитів, що присуджуються] 

О. Кочерга. Ліпше або “кількість наданих кредитів”, або “кількість зарахованих кредитів”.

Objective of the course (expected learning outcomes and competences to be acquired) 

 [Вихідний варіант: Задачі програми (очікувані результати навчання і знання, що студент має отримати)]

О. Кочерга. “Задачі” – це математичний термін. Тут ліпше вжити слово “завдання”.

О. Іванов. І йдеться не про програму, а про навчальний курс (course), мені здається.

О. Кочерга. Щодо слова “acquired”: знання, все-таки, не отримують, а набувають: відтак, “знання, що студент має набути”. І слово “компетенції”, між іншим, треба залишити: “очікувані результати навчання і компетенції, що студент має набути”. 

Passgrade 

 [Вихідний варіант: перехідний бал]

О. Кочерга. Це “перехідний” чи “переходовий” бал?

А. Грехов. Може, це все-таки “прохідний бал”?

О. Кочерга. Прохідний бал у нас – це вступний бал; а тут ідеться про бал, який студент отримує, коли він прослухав курс – і переходить, відтак, до іншого курсу. Тобто це перехідний бал.

Модератор. Тут ідеться про залік або незалік за курс.

І. Кучма. Може це “заліковий” бал?

[Всі погоджуються]