Кулаков: Пані та панове, сьогоднішній семінар присвячено двом попереднім темам, які ми вже проходили, а саме «Ціложиттєве навчання» і «Аналіз освітньої політики». Ми розглянемо декілька нових термінів і повернемось до тих, які ми відклали з минулого разу.

Єрмоленко: Перш ніж почати, ми домовлялися, що пані Ольга скаже декілька слів про особливості процесу терміноутворення, оскільки вона професійно цим займається.

Кочерга: Я постараюся дуже коротко. Річ у тім, що термінотворча праця є чимось новим для присутніх тут, тому буквально кілька хвилин про деякі засади, про те, яким чином треба підходити до термінотворчої концепції, особливо, коли йдеться про новий напрям, і коли є змога створити цілком нову оригінальну терміносистему, не вдаючись до стереотипів. Що таке термін? Означень терміну є дуже багато, але, як на мене, немає кращого, ніж було сформульовано в інституті української наукової мови: “Термін - це слово з певним означеним змістом, із зафіксованим для спеціальної наукової галузі значенням, що дає змогу точно і ясно уявити собі певну річ, певну дію або певний процес”. Це означення надруковане Інститутом української наукової мови в 1928 році, і, як на мене, єдине, що можна додати, що терміном є слово чи словосполука. На підставі цього я хочу зауважити два таких моменти: це є слово чи словосполука, а не конструкція. У цьому плані невдалими є наші спроби перекласти «lifelong learning» як “навчання впродовж життя”, бо ця конструкція не виживе як термін. Тільки слово чи сполука мають шанси на те, що користувач їх підхопить і буде їх вживати, інакше -- конструкція розпливеться. Із конструкції користувачі будуть вихоплювати сполуки, і все одно створять чи слово, чи сполуку, і іноді від цього втрачається семантика, термін втратить свою суть, тобто те зафіксоване та чітко окреслене значення. Для того, щоб створити це слово, дуже зручно використовувати, по-перше, віддієслівні іменники на позначення незавершеної дії чи завершеної (цим українська мова дуже вигідно видрізняється від російської та частково від англійської, англійська мова це передає, але ці конструкціі несуть дуже багато навантаження, а українська мова має змогу просто незавершену дію передати чи відповідним дієсловом, чи віддієслівним іменником, що часто бере на себе семантичну навантагу цілої конструкції). І ще одна вигідна риса української мови: ми можемо використовувати прикметникові конструкції, незважаючи на семантику елементів словотворення. За допомогою префікса чи суфікса ми можемо уникнути кострубатих конструкцій і створити влучного і семантично прозорого терміна (семантична прозорість є надзвичайно важлива). На цьому теоретичну частину ми завершимо. Я хочу продемонструвати термін, який ми відклали: lifelong learning i lifewide learning. У нас був варіант: “навчання впродовж життя”. Хоча він звучить добре, це є конструкція, у неї немає ніяких шансів вижити. Я тоді пропонувала “довічне навчання”, але порадившись з колегами, я цю пропозицію знімаю, бо слово “довічний” вже втратило те значення, яке воно мало, наприклад, зараз призначають “довічні пенсії”, тобто в значенні “поки не помреш”. А lifelong означає “поки ти живеш”, і це суттєва різниця. У наших колег виникло: “ціложиттєве навчання”. І тут я хочу наголосити, що lifewide learning (тут виник варіант “всенагідне навчання”), то “ціложиттєве” і “всенагідне навчання” українською мовою дає змогу навіть передати певні особливості цих термінів (адже у англійський тут є певно натяк на гру слів: lifelong, lifewide). У нас ясно, що передавати таку гру слів засобами іншої мови, яка має іншу структуру, дуже важко. Але ми маємо щось подібне, якщо в нас буде “ціложиттєве” і “всенагідне”, бо тут “ціле-” і “все-” – це семантично те саме. Як на мене, це буде дуже непогана двійка.

Єрмоленко: Тоді починаємо зі словника, який ви усі маєте. Ми не будемо ламати той порядок, який тут присутний, оскільки це зручно, і перший термін .

Всі: Системні риси.

Житник: Основні, ключові, головні, -- тут щось таке слід шукати.

Кочерга : Засадничі. Ключові - це добре, але key відіграє роль скоріше “засадничих”, а не “ключа”.

Хобзей: Засадничі системні характеристики.

Кулаков: Характеристики чи риси все ж таки?

Локшина: Мені здається, що можна і так, і так.

Мейнарович: Якщо “засадничі”, то “риси” вже важко сказати, треба “характеристики”

Кочерга: Як на мене, тут немає потреби шукати вузьку сполуку, а можна дати варіанти, дати гнучку сполуку. Можна дати засадничі, можна дати ключові. “Системні” тут стоїть на своєму місці, його не треба змінювати. Слово “ключові” і з “рисами”, і з “характеристиками” сполучається. “Засадничі” – лише з характеристиками.

Локшина: Але в англійському тексті тут стоїть key, тому, як на мене, слід більше переваги надавати “ключовим”.

Єрмоленко: Добре, отже ми зійшлися на сполуці «ключові системні риси», якщо немає запереченнь, наступне

Кочерга:

За словом learning ми закріпили не освітні, а навчальні потреби, і додаємо - множинні.

Шиян: Так, тут краще “множинні”.

Житник: Може тут підійде “різноманітні” або “розмаїті”.

Кочерга: Ні, “розмаїті” може бути 2-3, а тут ідеться саме про їхню кількість. Це слово несе в собі розмаїття.

Локшина: А може не будемо відмовлятися від слова “освітні” у цьому контексті?

Шиян: Тут ідеться про методи.

Кочерга: Тоді я прошу галузевих фахівців пояснити, чи мають ці слова мають чітке розмежування. Як на мене, це різні речі. Освіта - це якийсь комплекс, щось завершене, а навчання -- це процес.

Локшина: Взагалі-то освіта як термін має ширше значення, ніж навчання. Але тут, дійсно, більше підходе “навчальні”, бо тут акцент робиться на дидактиці.

Житник: Все-таки “множинні” - якось не природно. Що передбачає “множинні”?

Кочерга: Що їх багато і вони різноманітні.

Мейнарович: “Навчальний” передає одночасно дієслова “навчати” і “навчатися”.

Шиян: Давайте, все ж таки, притримуватися прийнятого розмежування між “викладанням” і “навчанням”, бо це ж різні речі. А “освіта”, дійсно, несе в собі ширше комплексне значення.

Коміссарова: Але ще є така прийнята в педагогіці дихотомія: “навчання” – “учіння”. “Учіння” – це внутрішня діяльність учня, сюди входить засвоєння нових знань, сприйняття, переробка. А ще є така діяльність як навчання, це зовнішня діяльність стосовно учня, -- це діяльність вчителя, викладача. Ані навчання, ані викладання не є діяльністю учня.

Шиян: Це дуже принципове зауваження, адже ми за традицією передаємо діяльність учня як “навчання”. А тут є з точністю до “наоборот”.

Єрмоленко: А тут немає російських конотацій: “учение”, “обучение” – “учіння”. Панове, у нас тут будуть проблеми, як від учіння утворити прикметник. Як ми тоді будемо передавати "learning".

Шиян (до Комісарової): То що тут учіння має більше пасивного значення?

Житник: Але є зворотні значення: навчати когось – навчатися, учити – учитися.

Локшина: Так. Тут намє принципової різниці.

Кочерга: Дійсно, в українській мові є “учитель” і є “навчитель”. Тут якраз та принципова ситуація, коли просто треба почепити наличку. Адже хтось когось навчає, а той хтось вчиться. На нашому термінологічному семінарі є одна учисниця, яка є з Інституту психології і вона професійно займається психологією навчального процесу, і від неї ми чули пару “навчання” і “викладання”, і тому мені здавалося, що то є усталена термінологія.

Шиян (до Комісарової) – Там ще є такий цікавий термін як “научіння”, так?

Комісарова: Це є суто психологічний термін, тобто засвоєння.

Локшина: У педагогіці термін “навчання” нормально сприймається і він досить поширений.

Кочерга: Мені подобається термін “навчання”, оскільки від нього утворюється прикметник “навчальний”, який у сполуках має подвійну семантичну навантагу. Наприклад, “навчальний заклад” – це той заклад, де вчать і вчаться. Тобто “навчання”, “навчальний” передає зав’язаність цих двох процесів – навчання і викладання. А дієслова у нас тут строго розведені: навчати і навчатися. Тут –ся стоїть на своєму місці і якраз грає роль оберненої дії.

Житник: А від “учіння” прикметник ми не зробимо і не треба його роботи.

Шиян: Але з іншого боку, в англомовних текстах присутня принципова дихотомія “learning” i “teaching”.

Кочерга: У них просто структура мови така, то ми це передамо дієсловами, розведемо їх і все.

Шиян: Було б дуже спокусливо, якщо б “learner” всюди був “учнем,” але “учень” настільки жорстко закріплений за “школярем”.

Кочерга: А чому, існує ж “видатний науковець та його учні” – це аж ніяк не школярі? У нашій мові “учень” це ніяк не школяр.

Житник: У Христа теж були учні.

Кочерга: У мене заувага до іншого слова – «centrality» це зосередженість.

Житник: Зосередженість на учні.

Кочерга: Ми дійшли до того, що це самостійне і самоскероване.

Мейнарович: А в мене ще було “саморухове”.

Локшина: Ні, це не самостійне, бо тут не йдеться про індивідуальність навчання, ти не обов’язково сам вчишся.

Кочерга: Тут ідеться про самостійні кроки, бо pace – це крок, чи тут ідеться про темп.

Локшина: Скоріше про темп.

Кочерга: Тоді “саморухове”, мабуть, краще.

Мейнарович і Кочерга: “Саморухове та самоскеровуванне навчання”

Житник: “Саморухове” якось незвично звучить.

Локшина: А самотемпове

Кочерга: Так, дійсно, але тоді вже “власнотемпове та самоскеровуванне навчання”

Кочерга: “Самоскеровуване” — це якраз зсередини. Можна дати варіанти в дужках. Чим довше ця сполука, тим більше може бути варіантів, тільки б вони не були суперечливими, хай буде і самоскеровуваний і власнотемпове. “Самоскеровуване” передає тяглість, процес.

Житник: Сполучні ланки.

Кілієвич: Ланки та шляхи, напрями.

Кочерга: Напрями, але краще шляхи.

Мейнарович і Кочерга: Якщо брати слово “сполучні”, то краще “сполучальні”.

Шиян: Чи не буде тут повторення “ланки” і “сполучальні”.

Кочерга: Ні, це є зв`язок за допомогою ланки, як у ланцюгу є два різні типи ланок, одні з’єднують, інші – з’єднувані.

Житник: Я щось не зустрічав слово “сполучальний”, є “сполучний”, наприклад, “сполучні тканини”.

Локшина: Мені теж здається, що я не зустрічала цього слова.

Кочерга: Річ у тому, що після того, як треба було викинути слово “злука”, дискредитувати його, то відпали всі його похідники. А слово “злука” причепили до фізіологічного контексту. Це сталося після 1919 року, у 21-му році цей процес почали. Для цього були політичні підстави. Але ось досі я не можу зрозуміти, чому викинули словов “хитун” (що означало маятник) і всі споріднені слова: “хиткий”, “хитати”.

Локшина і Житник: Ні, ну як, ці слова є в словнику.

Кочерга і Мейнарович: Ідеться про термінологію. У наукових текстах ві цього не знайдете, замість “хитатися” – “коливатися”.

Кілієвич: А якщо ми взагалі обійдемося без прикметника і зазначемо просто “ланки”?

Кочерга: Річ у тім, що linkage – це не є ланка, це зв’язок за допомогою ланки.

Всі: Може тоді просто “зв’язки”?

Кочерга: Pathway це так само “сполучальний шлях”, якщо калькувати цю конструкцію.

Кілієвич: Може «перехід»? “Зв’язки та переходи”.

Кочерга: Це трохи не те. Перехід це процес сам: “ми переходимо від однієї форми навчання до іншої”.

Войтов: Pathway – це шлях по якомусь дороговказу.

Мейнарович: Розповсюдження навчання.

Шиян: Це розподіл освіти, поширення.

Кілієвич: Мається на увазі розподіл послуг навчання. Якщо суспільству надаються якісь послуги, то наскільки вони дістаються кожному, як вони розподіляються за національністю, за проживанням.

Кочерга: А чому? Я не знаю, який тут контекст, але якщо людині дісталася якась одиниця знань, вона може їх поширити і поза навчальним закладом. Тобто людина освічена все одно навколо себе поширює знання. Тому, мені здається, тут можна вжити “поширення”.

Кілієвич: Education тут як благо, як послуга, як те, що споживається, і як вона розподіляється між різними за ознаками групами. Давайте, як варіант “розподіл освітніх послуг”, а далі будемо його удосконалювати.

Кочерга: Що таке освітня послуга?

Шиян: Є окремий термін: educational services.

Кочерга: Слово “distribution” має два значення: розподіл і поширювання.

Кілієвич: Для нас просто незвично, що освіта це благо.

Шиян: І в цьому контексті звучить нормально.

Кочерга: Але ми створюємо нову систему, і нехай буде незвично, але зараз маємо змогу не озиратися на стереотипи, ви створюєте нові стереотипи, і якщо вони будуть вдалими, це - найкраще.

Кілієвич: Приклад такого ж блага, як освіта може бути безпека.

Локшина: Там акцент йде саме на розподіл.

Кочерга: Може, розподіл освітніх можливостей.

Кілієвич:Стосовно можливостей, то це трохи інший аспект. І розподіл ресурсів тут не підходить. Про що йдеться: є система освіти і вона використовує ресурси, а на виході з цієї системи в цьому контексті - education, як вихід системи освіти і наскільки цей вихід системи освіти розподіляється територіально, за статтю, за національністю тощо.

Хобзей: Ми можемо сказати: “розподіл освітніх благ”.

Житник: Тут прозвучало “надання освіти”.

Кілієвич:Слово “надання” не передає значення distribution, не ставить питання, чи справедливий цей розподіл.

Шиян: Я би ризикнув і залишив “розподіл освіти”.

Селецька: За контекстом - розподіл освіти і навчальних матеріалів.

Кілієвич: Тоді залишаємо - розподіл освіти.

Войотов: Тут “розподіл” звучить взагалі, як divide.

Кочерга: “divide” як розподіл дуже важко перекласти, це – поділ.

Єрмоленко: Розподіл несе на собі конотації справедливості. Слово “розповсюдження” взагалі неадекватно передає значення.

Всі: Ні.

Шиян: Мені здається, що англійською “distribution of education” так само незвично звучить, як для нас “розподіл освіти”.

Кілієвич: Так, це такий певний жаргон. Вся ця термінологія походить з економічної проблематики.

Локшина: Залученість.

Шиян: Але залученість збиралися закріпити за inclusion.

Кочерга: Ці слова не суперечать одне одному.

Шиян: Тоді залученість до навчання.

Мейнарович: Повторюване навчання.

Шиян: Я би погодився на цей варінт, який тут нам даний, – “періодичне навчання”.

Мейнарович: Періодичне - це через два роки, потім ще раз через два, а повторюване - це аперіодичне.

Кулаков: За контекстом тут може бути як один з варіантів lifelong.

Шиян: Саме так.

Кочерга: Але тут ідеться, що lifelong learning – це значно ширше, ніж просто повторюване навчання. Recurrent не є регулярним, не є періодичним - це як раз і є - час від часу, повторюване.

Кілієвич і Житник: Я повністю згодний

Тут усе ясно, -- “політична риторика”.

Шиян: Але є проблеми з написанням, деякі вже на грецький манер пишуть “реторика”.

Кочерга: Я пропоную «деталізація конкретних завдань».

Кілієвич: Або цілей .

Кочерга: Замість “деталізувати” можна сказати “визначити” або навіть “означити”, “чітко назвати”.

Кілієвич: Може «явні завдання»?

Кочерга: Якщо є явні, тоді є і приховані. Прихованою може бути aim але ніяк не target. Мішень як target завжди явна, тому в цій сполуці слово “явне” не грає.

Кілієвич: Залишаємось на “явні цілі”. Визначити явні цілі.

Житник: Краще було би “мета”.

Кочерга: Але ж там в множині.

Локшина: Особистісний розвиток.

Житник: Або розвиток особистості.

Ольга Кочерга і Житник: Всебічне сприяння.

Локшина і Кілієвич: “Підтримка» тут ближче. Адже сприяння – це більш пасивне, ніж підтримка.

Войтов і всі за ним: Розширення працевлаштовності.

Кочерга: Але не розширення, а підтримування.

Житник: Може, тут «сприяння»?

Кочерга: Але в нашому контексті це означає підтримувати на певному рівні і не дати опуститися. Підтримування працевлаштовності.

Локшина: “Сприяння” краще – воно має значення розширювання, а підтримка підтримує тільки те, що вже є.

Кочерга: Так, принаймні не дати опуститися.

Кулаков: У контексті - enhance job chances and personal enrichment, а збагачення не можна підтримувати, його можна нарощувати.

Кочерга: Але це окремо. Enhance відноситься тільки до працевлаштування.

Шиян і Хобзей: Ідеться про підвищення шансів на отримання роботи, і все.

Кочерга: Шанс – це є нагода, тому «нагоди на отримання роботи».

Шиян: Але це державна політика, йдеться саме про можливості на отримання роботу, змоги.

Хобзей: Підвищення можливостей отримати роботу.

Кочерга, Кілієвич, Шиян: Нагода краще, ніж можливість. Це слово “нагода” треба частіше використовувати, воно дуже гарне семантично. Створити нагоду на отримання роботи.

Кочерга: Шанс – це одноразова нагода, великою мірою випадкова, тому якщо ідеться про урізноманітнення, то “шанс” не варто вживати.

Кочерга: Це міжнародний науковий обмін. Або пересування по наукових та освітніх закладах. У нас в Академії наук це просто називається обміном.

Войтов: Мені здається, що обмін має вужче значення.

Войтов і Хобзей: Мені здаєтся, що це навіть не обмін, а покращена можливість продовжити академічну освіту в іншій країні.

Хобзей: Тут ідеться не про угоди між університетами про обмін студентами та викладачами на якийсь час, на зразок стажування. Ідеться про сумісність освітніх систем. Наприклад, мої набрані кредити під час навчання тут дозволяють мені провчитися два роки, а третій рік взяти собі в Парижі, а четвертий – в Лондоні. Тобто я є мобільний, я не прив’язаний до свого вузу, до своєї країни.

Кілієвич: Цей термін виходить із загального контексту. Є така проблема - мобільність ресурсів, мобільність капіталу, праці. Є таки блага, які не переміщуються, наприклад, певні послуги. А в академічній сфері це може стосуватись і знань, їх використання, тобто дуже різні прояви можуть бути. Отже, ідеться про транскордонність.

Шиян і Всі: Міжнародна академічна мобільність.

Войтов: А чи не буде слово “академічна” сприйматися як щось надто наукове, а не освітнє.

Кочерга і Всі: Зовсім ні. У нас слово “академічний” вживається і стосовно наукових установ (Академія наук) і стосовно освітніх (Києво-Могилянська Академія). А на Заході взагалі наукові дослідження й інституції навпаки зосереджені переважно в освітніх закладах, в університетах.

Шиян: І у нас вживається навіть “академічна заборгованість”. Тому це дуже класно тут підходить.

Кочерга: І я би не змінювала “мобільність” на “рухливість”.

Мейнарович: Культивація громадського життя.

Кулаков і Шиян: Плекання громадського життя.

Єрмоленко і Житник: Може розвій?

Кілієвич: Навіть не громадського, а життя спільноти.

Всі: Громади.

Кочерга: Але плекати можна щось іззовні, не в собі, своє власне життя громада плекати не може. Як на мене, тут повинне бути поліпшування, дбання.

Локшина: Вдосконалення цього життя.

Шиян і Всі: Ми домовились, що community ми передаємо словом “громада”.

Кочерга: Запишіть в дужках як варіант для обговорення – “громадове”, нам треба більше вживати прикметники. Наші словники від багатьох іменників взагалі не містять прикметників. Ми чомусь боїмося творити прикметники. “Громадське” це вже є певний стереотип.

Кочерга: Здатність вчитися далі.

Локшина: Здатність до подальшого навчання.

Кочерга: До дальшого, це “по” там зайве. Це штучна конструкція, хоча вона і досить поширена. І тому виходить “здатність до дальшого навчання”.

Шиян і Житник: Чому в “подальшому” префікс по- зайвий, я не розумію.

Житник: “До дальшого” – це погано звучить.

Локшина: Давайте будемо виходити з “подальшого”.

Кочерга: Подивіться це слово у словниках, воно з’являється не раніше 1950-х років. Слово просто подовжили, не додавши нічого до його змісту. “Дальший” і “подальший” за змістом нічим не відрізняються. Але в українській мові префікс по- має чітку семантику, а тут цей префікс не несе ніякої семантичної навантаженості.

Коміссарова: Можливо тут є така сама відмінність, як і в англійських словах “farther” i “further”. Тотбо розрізнення між дальшим в просторі й подальшим в часі.

Кочерга: Якщо ж ми візьмемо вирізнення часових від просторових понять, то в разі чотиривимірного простору час є однією з координат, і тому немає ні найменшої потреби додавати окремого префікса для однієї з чотирьох координат.

Житник: Тут така само проблема вирізнення часу від простору, як у неправильно побудованій фразі “вийти на наступній зупинці”, бо слово “наступний” позначає наступність у часі, а вийти можна лише на дальшій зупинці.

Житник і Кочерга: Загальна освіта.

Локшина: Ні, це зовсім іншій термін. Для загальної освіти в англійський мові існує термін “general education”.

Кочерга: Може обов’язкова, або установлена законом.

Єрмоленко: Може, усталена освіта?

Кілієвич і Кочерга: Може стандартна освіта?

Кочерга: Краще нормативна, унормована. Норма загальної освіти.

Локшина: Це вже краще.

Войтов: Якщо дивитися на конекст, то виглядає так, що тут ідеться про більш розвинуту освіту, яка стає пріоритетом. Тут мовиться про пріоритети в освіті.

Кочерга: Це засаднича або фундаментальна спонука.

Локшина: Стимул, мотивація.

Кочерга і Шиян: Спонука краще.

Кілієвич: Це можна залишити так, як є, тобто збалансована соціальна модель.

Шиян: Або врівноважена.

Кочерга: Це набування.

Житник: А опанування знань?

Кочерга: Ні, все ж таки знання набувають, а не опановують. Опановують якийсь фах, галузь тощо.

Шиян: За аналогією з попередніми випадками зі складовою “centered” -- освітня система, зосереджена на школі.

Локшина: Є дві системи: school-centred та child-centred. Система Західної Європи зосереджена на дитині, наприклад, а радянська - school-centred.

Кочерга: Школоцентрова і дитиноцентрова.

Кілієвич: Можливо зазначити в дужках – (система, зосереджена на школі).

Мейнарович: Це трохи незвично, але гарні слова, і шкода, якщо вони пропадуть.

Житник, Кілієвич і Всі: Вільна освіта.

Шиян: Для дорослих. Залишимо - вільна освіта.

Кілієвич: Як ми слово там не почепили, це слово сполучення все одно потребує пояснення.

Кілієвич: Вживають слово “детермінант” або “чинник”, “фактор”.

Єрмоленко: Можливо “детермінанта”.

Локшина: У педагогіці “чинники” набагато вживаніші.

Кочерга: “Визначальні чинники” залишаємо.

Шиян: Життєвий час навчання.

Мейнарович: Ми написали – «частка навчання в житті».

Кілієвич: Певна частка, яка витрачається на навчання.

Кочерга: Lifetime в природничий літературі перекладається як “час життя” або “тривалість життя”.

А в нашому випадку це життя, сповнене навчанням, тобто місце навчання в житті.

Єрмоленко: Якщо брати контекст, тут йдеться про підготовку дітей до lifetime learning.

Коміссарова: Навчання тут є рисою життя.

Кілієвич: Тут мається на увазі підготувати учнів до того, щоб вони навчалися протягом всього життя.

Шиян: У нас це називається “готовність дітей до школи”, адже тут ідеться про дошкілля.

Кілієвич і Всі: Ні, ні.

Вйотов: Тут ідеться про життєвий час, в якому настає пора для навчання. Тобто, це зрілість до навчання, досягнення такого віку, коли ти навчаєшся. Протяго м життя є певні моменти для якихось звершень, наприклад народити дитину, збудувати будинок тощо. Мені здається тут такий самий випадок з навчанням.

Кочерга: Але це не момент, це тривалість цілого життя, це не вік. Тут йдеться про дітей, яких треба підготувати до життя, сповненого навчання. Якби ішлося про момент, то написано би було “time to learn”.

Шиян: Це як час збирати каміння.

Кілієвич: Дійсно, може тут закладена певна метафорічність. І це не строгий термін.

Шиян: Життєва пора для навчання.

Кочерга: Ціложиттєва пора для навчання.

Шиян: Тут ідеться про «читання і письмо».

Кочерга: Дітей вчили читати, писати і рахувати.

Мейнарович: Це розвиток навичок писемності та лічби.

Кочерга: Але дитину вчать не писемності, а читати, писати і рахувати.

Локшина і Шиян: Тобто її вчать грамотності .

Кочерга: Можна сказати “вчити грамоти”, але не грамотності.

Кочерга і Шиян: Розвиток грамоти та лічби.

Локшина: Але там є skills, тому треба додавати “навички”.

Кочерга: Тоді слід поставити “вміння”, його не можна так однозначно перекладати як “навички”.

Локшина: Ні, ми передаємо skills як навички. Справа в тому, що в педагогіці розрізняються навички і вміння.

Кілієвич: Мені здається, що слово “грамота” вже перекриває собою “вміння” і “навички”. Не може людина бути грамотною без навичок грамотного, скажімо, письма.

Кочерга: Навичка може бути лише щось робити, а все решта – то вміння.

Войтов: Цілком можливо, те, що для них є literacy skills, для нас є просто грамотність. Але тоді нам треба запам’ятати, що у цьому словосполученні ми викидаємо слово skills.

Кілієвич: Давайте залишимо “розвиток вміння читати, писати і рахувати”.

Кочерга: Але не “вмінь”, а “вміння” – бо це збірне поняття й воно не має множини.

Кочерга: Навчальносприятливі робочі місця.

Мейнарович: Тобто такі місця, які надають людині можливість прогресувати, навчатися далі.

Войтов: Навчальничі.

Кілієвич: Тут зрозуміло про що ідеться, тепер давайте шукати кращі варіанти.

Локшина: Робочі місця, які сприяють навчанню.

Кочерга: А вже це конструкція, а не термін.

Кілієвич: То може бути в дужках, як пояснення, як визначення.

Локшина: Так, пояснення обов’язково необхідне.

Войтов: Перешкода.

Житник і Мейнарович: Завада залученості.

Коміссарова: Коли є заохочення, чи нема відохочення?

Всі: Це дуже добрий варіант.

Житник: Тоді вже «відохочування».

Кочерга: Може «відвернення»?

Кілієви: Відохочування - вдалий варіант. Тут все прозоре.

Кочерга: Це все – нормальні українські слова. Візьміть СУМ і подивіться.

Кочерга: “Контрактна політика” – це нормально звучить.

Кілієвич: Можливо, політика контрактів?

Шиян: Я би запропонував “контрактова політика». Все таки добре що у нас ще зберіглося це слово, воно питомо українське

Мейнарович і Житник: Мета діяльності.

Локшина: Тут ідеться про участь, а не про діяльність.

Кочерга: Тоді можливо мета «залученості», але це не принципово.

Кілієвич: Може “залучання” як процес.

Кочерга: Краще “залучання”, бо воно несе в собі розширення й процес, а “залученість” – це одноразовий акт. Тому ми кажемо “мета залученості країни” і “мета залучання багатьох, щоразу нових країн”.

Кочерга, Житник і решта: Наявні можливості.

Кулаков: А може «спроможність»?

Шиян і Локшина: Це краще. Так, це дуже гарно.

Кочерга: Ні, це не підходить.

Кулаков: В залежності від контексту.

Кочерга: Слово “спроможність” я би вживала стосовно чогось одного, цього конкретного органу, наприклад, чи країни. А якщо брати в комплексі, тоді слід вживати “можливості”. Бо “спроможність” завжди за собою тягне запитання: “Чия спроможність?”.

Єрмоленко: А як стосовно «Ресурсів»?

Всі: Ні.

Кочерга і Кілієвич: Тут може бути і можливість, і спроможність, і потужність, -- це несуттєво.

Кочерга: Це методи оцінювання.

Шиян: Узгоджені методи оцінювання.

Кочерга і Мейнарович: По-українськи краще «узгіднені», але це не принципово

Локшина: Узгоджені більш широко вживається.

Кілієвич: У міністерстві цей документ не підпишуть, якщо ми напишемо “узгіднені”.

Кочерга: Це не принципово, я лише пропоную варіанти.

Кулаков: Повертаємось до того, що ми залишили. У нас було “lifelong learning” - довічне навчання.

Шиян, Мейнарович та ін:. «Ціложиттєве навчання».

Кулаков: Моя пропозиція – “пожиттєве навчання”

Кочерга: Ні, це калька з російського слова “пожизненное”

Локшина: Мені здається, що краще буде “навчання впродовж життя”. Бо “впродовж життя” дає зрозуміти, що навчання відбувається протягом всього життя.

Кочерга: Але ж це конструкція. Існують українські слова з цілком прозрорим значенням як “цілодобовий”, “цілоденний”, “цілорічний”.

Кілієвич: Давайте запишемо (навчання впродовж життя) в дужках як пояснення. До того ж з прикметником краще звучить як термін.

Шиян: “Цілодобовий” – це сильний агрумент