Сума Теології

2004 рік Лабораторія наукового перекладу розпочала свою роботу одразу після Різдвяних канікул семінаром 10 січня, присвяченим перекладу визначальної для західної культури праці Св. Томи з Аквіну "Сума теології". Цей текст наважився перекладати Павло Содомора для львівського видавництва "Астролябія". Семінар з Томи був надто складним для організаторів і для учасників: справа в тому, що цей семінар планувався ще на листопад 2003 року, але з різних причин щоразу відкладався. А по-друге, коли час семінару було остаточно визначено та узгоджено з усіма учасниками, почали траплятися різні дивовижні речі, що мали перешкодити проведенню семінару: перекладач та редактор протягом тижня не могли купити квитки зі Львова до Києва й, зрештою, змушені були цілу ніч добиратися до столиці автом; зимова погода не надто була приязна до однієї з експерток семінару, Наталі Яковенко, що й завадило їй прийти на семінар, хоча долаючи величезні труднощі, вона таки подала розгорнуту рецензію з численними зауваженнями до перекладу; інша експертка, Валентина Миронова (кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства й класичної філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка) через снігові заноси ледь дісталася Києва з Чехії. Відомий столичний філолог-класицист та перекладач В.Литвинов так і не зміг взяти участь у семінарі через надзвичайну завантаженість. Проте всупереч усім негараздам, семінар таки відбувся та пройшов вдало.

Експерт галузевої ради даного семінару Андрій Баумейстер (кандидат філософських наук, викладач кафедри філософії Київського національного університету ім. Т.Шевченка) зауважив важливість українського перекладу "Суми теології". За його словами, він дає змогу українському читачеві долучитися до витоків західної культури й мислення, унаочнює спадкоємність та взаємовідштовхування філософських систем, і зрештою, дозволяє, долучаючи до традиції, плідно її продовжувати. А.Баумейстер відзначив надзвичайну літературну вишуканість перекладу, а також легкість його сприйняття, хоча й зазначив, що місцями перекладач "покращує" вихідний ориґінальний текст, що призводить іноді до втрати багатьох теолого-філософських нюансів. Іноді, зауважує експерт, бажання перекладача представити лаконічний і прозорий текст призводить протилежного результату, себто цілковитої незрозумілості. А.Баумейстер навів також чимало своїх альтернативних варіантів перекладу тих чи тих понять Аквіната, а також цілих виразів та речень. Резюмувати зауваження А.Баумейстра можна принципом, який він обстоює: літературна вишуканість не повинна спричиняти втрату філософського змісту. Хоча експерт щоразу відзначав, що читати текст перекладу надзвичайно приємно та легко, а це неодмінно сприятиме попиту на книжку та популяризації томізму.

У своїх дискусіях з приводу отриманого уривку перекладу Н.Яковенко та В.Миронова підготували спільну розгорнуту рецензію, яка стосується стилістики тексту й цитування Св. Письма. На думку, пп. Яковенко та Миронової, перекладач у своїй роботі не передав чимало риторичних фігур, які являють собою прикметну ознаку середньовічних принципово "нерозмовних" писаних текстів, яким безперечно є текст "Суми теології". Натомість переклад, як відзначають експертки, відштовхується від засад живого мовлення, а не від спроби за можливістю відтворити риторичний малюнок ориґіналу. Відтак, виправити цю ваду перекладу дозволить редагування синтаксису: перекладач не має членувати довгі речення (періоди), за якими стоїть логіка авторових міркувань та стиль мислення. Також Н.Яковенко та В.Миронова радять перекладачеві не замінювати у довгих реченнях повторювані слова на синоніми, адже часом це руйнує принцип логічного силогізму, якими рясніє текст Аквіната. Також лунали зауваження й стосовно непослідовного цитування Біблії, або ж довільного самостійного перекладу деяких місць зі Св. Письма.

Лариса Масенко, яка традиційно, слідкувала за українською мовною вправністю перекладу відзначила надзвичайну милозвучність перекладеного тексту й відчутну руку перекладача-професіонала. Проте вона також помітила й те, що в перекладі П.Содомора надуживає старослов'янизмами та активними дієприкметниками.

Перекладач та редактор видання зі свого боку представили свою власну стратегію перекладу й достойно відповіли на закиди (зауваження) рецензентів, у багатьох моментах, прояснюючи та доводячи слушність того чи того варіанту перекладу.

Стосовно термінологічного апарату Аквінатового тексту, П.Содомора зауважив, що у перекладів він принципово дотримувався стратегії якомога більше українізувати термінологію. А тому, скажімо, для передавання "accidentia" замість традиційної транслітерованої "акциденції" він обрав ближче до польської мови, але достоту адекватне українське слово "припадковість" (і відповідно, прикметник - "припадковий"). Такий вибір перекладача не викликав особливого ентузіазму в професійних філософів, які були присутні на семінарі (окрім Баймейстра, це були Віталій Терлецький та Михайло Мінаков), хоча зрештою особливих і принципових заперечень вони не висловлювали. Найзапекліші суперечки розгорілися під час обговорення варіантів перекладу найважливішої для середньовічної схоластики й подальшої метафізики термінної двійки "ens" - "esse". П.Содомора та О.Фешовець запропонували передавати її відповідно як "існуюче" - "буття". Тимчасом експерти, до яких активно долучились В.Терлецький і М.Мінаков обстоювали варіант "суще" - "буття". Видавці наполягали на тому, що "існуючий" краще й змістовно, й літературно відповідає "ens", натомість експерти розрізняли "існуючий" та "сущий": "існуючий" існує реально, на зразок предметів і речей; суще охоплює собою усе існуюче, яке, за Авіценою, який суттєво вплинув на Аквіната через його вчителя Альберта Великого, існує двома модусами: реально та мислиннєво (лише в думці).

Ця дискусія так і не знайшла свого розв'язку, а тому замирившись, учасники семінару домовились зустрітися ще раз, навесні, коли перекладач та редактор зможуть презентувати експертам іншу, набагато скаднішу термінологічно, частину перекладу.

Поняття	Запропоновані варіанти	Узгоджений варіант	Примітки
Subjectum	підмет; предмет; суб’єкт;	підмет (лише в лінґвістичному контексті); предмет;	---
Objectum	предмет; об’єкт;	предмет; об’єкт;	---
Scientia	знання; наука;	знання; наука;	"знання" відбиває протиставлення "scientia" до віри; "наука" відбиває Аристотелеве протиставлення "епістеми" й "докси", а також підкреслює намагання, що йде ще від Альберта Великого (XIII ст.) інституалізувати теологію як науку
Disciplina	(окрема) наука;	(окрема) наука;	---
Substantia	субстанція;	субстанція;	---
Accidentia	припадковість; акциденція; прибутнєвість;	припадковість; акциденція;	Множина: Eigenschaften (нім.) Przypadlosci (пол.) Акциденции (рос.)
Potentia	спроможність; могутність (Бога); потенція;	спроможність; могутність (Бога);	"Могутність" лише як атрибут Бога, позаяк Бог як абсолютна здійсненість не володіє незреалізованими спроможностями.
Act	дія; дійсність; акт;	дія; дійсність (інколи);	---
Actualitas	здійснення; актуальність;	здійснення;	---
lumine naturali intelectus	природне світло мислення; природне світло розуму;	природне світло розуму;	---
certius secundum naturam	[…] достовірнішому щодо природи; достовірнішому за природою; достовірнішому згідно з природою;	достовірнішому згідно з природою;	---
format domus	вигляд будинку; форма (ідея) будинку;	форма (ідея) будинку;	---
de Deo non possumus scire quid est	ми не можемо знати, ким є Бог; ми не можемо знати, чим є Бог; ми не можемо знати, що є Бог;	ми не можемо знати, що є Бог;	"ким" — неприпустима для теології персоніфікація Бога
quidditas	щойність; щосність;	щосність;	---
[…] omnis nostra cognitio a sensu initium habet	все наше пізнання походить від відчуття; все наше пізнання має початок від чуття; все наше пізнання починається від чуття;	все наше пізнання має початок від чуття; все наше пізнання починається від чуття;	оскільки пізнання не зводиться до чуття;
sensus […] anagogicus	потаємне значення; анагогічне значення;	анагогічне значення;	---
ens	суще; існуючий (існуюче); сутнє;	.	Експерти та перекладач (і редактор) не дійшли згоди стосовно передання "ens" і "esse"; видавці наполягали на тому, що "існуючий" краще й змістовно, й літературно відповідає "ens", натомість експерти розрізняли "існуючий" та "сущий": "існуючий" існує реально, на зразок предметів і речей; суще охоплює собою усе існуюче, яке, за Авіценою, існує двома модусами: реально та мислиннєво (лише в думці).
esse	буття; сутність;	.	див. попередню примітку
habitus	наявність; набута звичка; навичка; настанова; спосіб вияву; спосіб даності; вияв;	вияв; спосіб вияву; навичка; настанова; набута звичка;	позаяк даний термін полісемантичний, перелік узгоджених варіантів перекладу подається у єрархійній послідовності: від найбільш загально до найбільш конкретного значення; інваріантними є перші два варіанти;