Karl-Otto Apel, Tranformation der Philosophie - Лабораторія наукового перекладу

Вхід до системи
Логін:
Пароль:

Переклад книжки:

Karl-Otto Apel,
Tranformation der Philosophie

Перекладач:

Михайло Мінаков
(канд. філос. н., доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія”).

Безпосередні учасники семінару:

Головний редактор видавництва "Тандем"

Віктор Рябчун

Експерти галузевої ради:

Анатолій Єрмоленко (доктор філософських наук, завідувач відділу соціальної філософії Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАНУ);

Володимир Куплін (кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії НАНУ);

Євген Причепій
(доктор філософських наук, завідувач кафедри філософії та культурології Київського національного університету технології і дизайну).

Експерти мовознавчої ради:

Ольга Кочерга (кандидат фізико-математичних наук, керівник фізико-математично-астрономічного термінологічного семінару, професійний укладач словників, термінознавець).

Лариса Масенко
(кандидат філологічних наук, завідувачка кафедою української мови НаУКМА, науковий співробітник Інституту української мови НАНУ).


європейські студії
освіта та освітня політика
філософія
літературознавство
історія
економіка та економічна теорія
соціологія
політологія та політична теорія

Karl-Otto Apel, Tranformation der Philosophie

Головна >> Семінари

Karl-Otto Apel,

Tranformation der Philosophie

5-го липня 2003-го року було проведено семінар, присвячений перекладу твору сучасного німецького філософа, етика та соціального мислителя Карла-Отто Апеля "Трансформація філософії". Книжка, яку наразі перекладає Михайло Мінаков, (к. філос. н., доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія”), зібрала експертів-філософів Анатолія Єрмоленка (д. філос. н., завідувача відділу соціальної філософії Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАНУ), Володимира Купліна (к. філос. н., старшого наукового співробітника Інституту філософії НАНУ) та Євгена Причепія (д. філос. н., завідувача кафедри філософії та культурології Київського національного університету технології і дизайну), до яких приєдналися термінознавець Ольга Кочерга та україніст Лариса Масенко.

Попри те, що дискусії навколо лінґвістично-прагматичного повороту в гуманітарних науках минулого століття не нові для українського читача, від перекладу Апелевої книжки, вочевидь, можна з упевністю сподіватися розширення обізнаності української гуманітарної громадськості з деталями його осмислення. Ці деталі і відкриває нині вже класична праця видатного німецького мислителя.

Повернімося, одначе, до змісту самого семінару. І філософи, і мовознавці, присутні на ньому, були майже одностайні у своєму схваленні перекладачевого доробку, вказуючи на уникнення перекладачем і “буквалізму”, і занадтої вільності. Водночас Ольга Кочерга ще раз привернула увагу учасників до неуникної проблеми українського академічного перекладу: до браку добрих і доступних українських словників, а відтак до неодмінної перекладачевої залежності від мови-посередника.

Термінологічна частина була насиченою на суперечки, фахові коментарі, що природно скеровували дискусію в різні напрями, і розкривали терміни у багатозначності їхніх змістових та історичних нюансів. Анатолій Єрмоленко неоднораз допомагав локалізувати термін у Апелевій та Габермасовій комунікативній традиції, Володимир Куплін наголошував на шлейфах значень, часто-густо зав`язаних на німецькій класичній, зокрема Геґелевій, філософії, Євген Причепій дошукувався ледь помітних деталей, що вислизали від перекладачевої уваги, Ольга Кочерга була незамінною в мистецтві термінотворення, а Ларисі Масенко часто вдавалося пом`якшувати відмінності між думками експертів.

Жвава дискусія виринула навколо поняття wirkungsgeschichtliche Bewusstsein. Варіант “дієво-історична свідомість”, упроваджений до українського термінообігу перекладом Ґадамерової “Істини та методу” Олександром Мокровольським (видавництво “Юніверс”, 2000 рік), став радше відліковою точкою, ніж остаточним рішенням. Володимир Куплін пропонував варіант “історично-дієвої свідомості”, перевертаючи акцент на слові "історичний", аби вивільнити наголос на свідомості, що діє в історії та крізь історію; Михайло Мінаков завважував, що словочастка Wirkung- окреслена радше змістом “впливу”, аніж “дії”, і відтак пропонував поняття “впливово-історична свідомість”; нарешті Ольга Кочерга запропонувала версію “історично-чинної свідомості”, яка й дістала схвалення більшості учасників.

Насичене німецьке поняття Einfuehlen у коливаннях поміж “емпатією”, “вчуттям” та “вчуванням”, стало, зрештою, “вчуванням”; Anspruch вдалося звільнити від неґативних коннотацій слова “претензія”, передавши його нейтральнішим “домагання” – наприклад, у словосполуках “домагання значущості” та “домагання істини”; Verfuegungswissen, що в ньому йдеться про знання, яким ми можемо оперувати речами, у варіаціях поміж "практичним знанням", "застосовним знанням" та "розпорядним знанням", стало "застосовним знанням"; Behaviorismus дістав ухваленої всіма транслітерації "бігевіоризм"; Grenzwerte було перекладено як "межові цінності", адже варіант „граничні цінності” експерти відхилили, позаяк у прикметнику "граничний" надто явні зв’язки із математичною "границею"; двійцю Verstandigungsinteresse - Erkenntnisinteresse переклали, відповідно, парою "інтерес порозуміння" - "пізнавальний інтерес"; трійця Experimentiergemeinschaft - Interaktiongemeinschaft - Interpretationgemeinschaft дістала еквіваленту: "експериментаторська спільнота" - "інтеракційна спільнота" - "інтерпретаторська спільнота".

Із вибраними фрагментами дискусії ви можете ознайомитися нижче.

Німецький термін	Запропоновані варіанти перекладу	Узгоджений переклад	Коментарі
Szientismus	-сцієнтизм -сцієнтистика -науковий підхід	сцієнтизм	---
Gesetzeswissen	-знання-закон -законознання -знаннєзакон -закономірне знання -закон, що сам себе знає	знаннєзакон	---
wirkungsges- chichtliche Bewusstsein	-впливово-історична свідомість -дієво-історична свідомість -діє-історична свідомість -історично-дієва свідомість -історично-чинна свідомість	історично-чинна свідомість	---
Einfühlen	-вчування -емпатія	вчування	---
Einfühlung	-вчуття -емпатія	вчуття	---
Vorgriff der Vollkommenheit	-перечуття довершеності -передчуття повноти -передбачення довершеності -антиципація довершеності -передосягання довершеності -передзнання довершеності	передосягання довершеності	---
Vorgriff der Parteilichkeit	-передчуття упередженості -передбачення упередженості -антиципація упередженості -передосягання упередженості -передзнання упередженості	передосягання упередженості	---
Verfügungswissen	-розпорядне знання -застосовне знання -практичне знання -базове знання	застосовне знання	---
Sachzwang	-примус речей -речовий примус -уречевлений примус	речовий примус	---
Anschluss	-зв’язок	зв’язок	---
Ansatz	-анзац -настанова -підхід	анзац; настанова; підхід	синоніми
Anspruch	-претензія -вимога -домагання	домагання	---
Inanspruchnahme	-зважання -враховування	зважання враховування	синоніми
Wahrheitsanspruch	-претензія на істину -претензія на істинність -домагання істини	домагання істини	---
Behaviorismus	-біхевіоризм -бігевіоризм	бігевіоризм	---
Beurteilung	-присуд -обговорення -критика -судження -розгляд	присуд обговорення критика судження розгляд	переклад залежить від контексту
Dispositionsbegriffe	-диспозиційні поняття -вихідні поняття	диспозиційні поняття; вихідні поняття	---
Durchschnitts- verhalten	-усереднений тип поведінки -усереднена поведінка -пересічна поведінка	пересічна поведінка	---
erfahrbar	-здатний буди предметом досвіду -досвідопридатний -досвіднопридатний	досвідопридатний	---
Erkenntnisinteresse	-пізнавальний інтерес -інтерес до пізнання	пізнавальний інтерес	---
Verständigungsin- teresse	-порозумінний інтерес -порозуміннєвий інтерес -інтерес до порозуміння -інтерес порозуміння	інтерес порозуміння	---
Experimentierge-meinschaft	-експеримен-таторська спільнота -спільнота експериментаторів	експеримен-таторська спільнота	---
Interaktiongemein- schaft	-інтеракційна спільнота -інтерактивна спільнота -взаємодійна спільнота	інтеракційна спільнота	---
Interpretationge-meinschaft	-інтерпретаторська спільнота -інтерпретаційна спільнота -спільнота інтерпретаторів	інтерпретаторська спільнота	---
Grenzwerte	-межова цінність -гранична цінність -кінцева цінність	межова цінність	---
Ich-Verständnis	-розуміння себе -себерозуміння -саморозуміння -"я"-розуміння -розуміння "я"	розуміння себе; себерозуміння	---
Nacherleben	-сприйняття переживання іншої особи -співпереживання -пост-переживання -післяпереживання -слідом-переживання -повторне переживання -вторинне переживання	слідом-переживання	---
Rechtfertigung	-виправдання -леґітимація -обґрунтування	виправдання; леґітимація; обґрунтування	у Апеля в багатьох контекстах - синоніми
Selbstaufhebung	-зняття себе -самозняття -анулювання самого себе -подолання себе -самоподолання -самозаперечення -самозаперечування	самоза-перечування	---
Sozialwissen- schaft	-суспільні дисципліни -соціальна наука	соціальна наука	---
Sprachspiel	-мовна гра -мовленнєва гра	мовна гра	Апель уживає поняття в контексті обговорення філософії Вітґентштайна
austauschbare Subjekt	-взаємозамінний суб’єкт -замінний суб’єкт -пересічний суб’єкт -будь-який суб’єкт -"будь-хто" -довільний суб’єкт	довільний суб’єкт	Ідеться про "будь-кого", хто може стати членом комунікативної спільноти.
Traditionsver-mittlung	-традиційне опосередкування -опосередкування традицією	опосередкування традицією	---
Verhaltensdis-position	-звичка -габітус -поведінкова диспозиція -поведінкова схильність	звичка; габітус	---
Vorverstaen- digung	-передпорозуміння -напередпорозуміння -попереднє порозуміння	перед-порозуміння	---
Weltkalkuel	-світове числення -обчислення світу -аналіз світу -світочислення	світочислення	Німецький термін - калька з англійського world calculation
Zeichenver- mittlung	-знакове опосередкування -опосередкування знаком	знакове опосередкування; опосередкування знаком	Переклад залежить від контексту
Zeichenver-weisung	-знакове посилання	знакове посилання	---
Zeichenbe- nutzer	-користувач знаку	користувач знаку	---

Фрагменти дискусії

Szientismus

О. Кочерга: Сцієнтизм чи сцієнтистика? Суфікс -изм характерний для явища, напряму, а -істика - для конкретної науки. Слова на -істика мають конкретніше значення. Якщо ви пристаєте на "сцієнтизм", прикметником від нього буде "сцієнтичний", а не "сцієнтистський".

Gesetzeswissen

М. Мінаков. Це поняття Геґеля; він уживає його в пізніх працях, у "Науці логіки" та ін. Я пропонував варіанти "знання-закон", "законознання". Ідеться про знання, що виникло завдяки тому, що ми дотримуємося певних законів.

В. Куплін. Я дозволив би собі не погодитися: у цьому понятті - принаймні у Геґеля - радше йдеться про закон, який себе знає, закон, як знає себе як такий.

М. Мінаков. Однак далі Апель відступає від цього Геґелевого значення: коли він, зокрема, сперечається з Вітґенштайном, з Раселовою теорією типів, він має на увазі знання, до якого так прагнули неопозитивісти, знання, здобути внаслідок дотримання закону.

В. Куплін. Закономірне знання...

М. Мінаков. Так, певною мірою.

О. Кочерга. А якщо ми запропонуємо "знаннєзакон"?

В. Куплін. Так, бо якщо ми запропонуємо штучний термін, це буде навіть ліпше, бо ми не будемо його плутати з іншими поняттями.

[Всі погоджуються]

wirkungsgeschichtliche Bewusstsein

М. Мінаков. Це, вочевидь, термін Ганса Ґеорґа Ґадамера. Олександр Мокровольський у перекладі Ґадамерової "Істини та методу" [Київ: Юніверс, 2000] вживає поняття "дієво-історична свідомість". Але я з [часткою] "дієво-" не можу погодитися.

В. Куплін. Варто перекладати не "дієво-історична свідомість", а "історично-дієва свідомість". Ідеться про свідомість, що діє в історії. Історія тут - не якийсь релікт свідомості, не щось пасивне, а щось живе, те, що діє і відтворює себе.

М. Мінаков. Однак тут ще залишається момент, коли свідомість (Bewusstsein) сама себе афектує через історію (Geschichte). Тому я здебільшого "Wirkung" перекладав як "вплив", а відтак wirkungsgeschichtliche - як "впливо-історична" або "історико-впливова".

В. Рябчун. Історично-чинна свідомість?

М. Мінаков. Прекрасно.

[Всі погоджуються]

Einfuehlen

Einfuehlung

О. Кочерга. "Вчуття" - це завершена дія, "вчування" - незавершена. Тому треба перекладати залежно від контексту.

Є. Причепій. "Вчування" ліпше, ніж "емпатія", бо "емпатія" - грецький термін, не завжди читачеві зрозумілий, а відтак йому треба буде додатково звертатися до словника і т.д. Ліпше залишити "вчування", мені здається.

Vorgriff der Vollkommenheit

Vorgriff der Parteilichkeit

А. Єрмоленко. Михайло [Мінаков] пропонує перекладати Vorgriff як "передчуття", але, мені здається, можна дібрати ліпшого варіанту. Слід позбутися цих коннотацій "чуття" та "відчуття". Росіяни, між іншим, перекладають Vorgriff der Vollkommenheit як "предвосхищение полноты".

М. Мінаков. Згоден. Це, взагалі, поняття молодого Маркса.

В. Куплін. Йдеться, вочевидь, про "антиципацію".

А. Єрмоленко. Так. Я, до речі, колись перекладав це слово Vorgriff як "передхоплення". Parteilichkeit у цьому контексті Апеля - це антонім до "довершеності"; я б його переклав як "упередженість". Тобто йдеться про те, що слід передбачати упередженість і її уникати.

В. Куплін. Згоден.

М. Мінаков. Можна вживати латинізоване "антиципація".

О. Кочерга. Антиципація - це "передзнання" або "передосягання". Щось, наприклад, попередньо осягають.

[Всі погоджуються]

Verfuegungswissen

М. Мінаков. Цей термін Апель використовує, коли йдеться про Praxisbezug der Wissenschaft, тобто певний зв’язок практики і науки.

А. Єрмоленко. Ідеться про знання (Wissen), за допомогою якого ми можемо розпоряджатися (verfügen) речами. Ми можемо навіть перекласти це поняття як "практичне знання".

О. Кочерга. Але тоді ми протиставлятимемо його теоретичному знанню. Ліпше - "застосовне знання".

[Всі погоджуються]

Anspruch – Inaspruchnahme - Wahrheitsanspruch

А. Єрмоленко. Річ у тім, що часто-густо Апель вживає Anspruch у поєднанні зі "значущістю", Gueltigkeit: напр. Gueltigkeitanspruch. "Претензія на значущість" на позір не дуже влучне. Бо в українській мові "претензія" має неґативний відтінок, чи не так?

Л. Масенко. Так, справді.

О. Кочерга. Так само і слово "претензійний" має неґативний відтінок.

А. Єрмоленко. І тому у своїх минулих перекладах я перекладав [терміносполуку] Gueltigkeitanspruch як "домагання значущості", а відтак Anspruch - як домагання. Wahrheitsanspruch, відповідно, - "домагання істини".

В. Куплін. Я цілком згоден. З іншого боку, inanspruchnehmen можна перекласти як "приймати до уваги", відповідно Inaspruchnahme - як "приймання до уваги".

О. Кочерга. "Приймати до уваги" - це "зважати", відповідно "приймання до уваги" - "зважання". Або "враховування".

[Всі погоджуються]

Dispositionsbegriffe

М. Мінаков. Я перекладав цей термін як "диспозиційні поняття". Походить він із логіки. Зокрема, німецький термін скалькований з disposition notions Вайтгеда: йдеться про ті поняття, з якими ми починаємо думати в логіці. Тобто вони є у нас як певні аксіоми. Це ті поняття, які є у нас à la disposition [у нашому вихідному розпорядженні], у нас, так би мовити "в руках". І відтак, починаючи щось робити, ми можемо оперувати тільки тим, що у нас уже є "в руках".

В. Куплін. Але річ у тім, що німецьке Disposition має певні відтінки нормативної закріпленості. Цьому терміну подекуди відповідає Sachverhalt - тобто йдеться про певний стан речей; але поряд із констатацією тут міститься ще й нормативний момент.

О. Кочерга. Можна вжити "вихідні поняття". Англійське "disposition" набагато розпливчастіше і гнучкіше, тому до слова "диспозиційний", мені здається, не варто вдаватися.

М. Мінаков. Річ у тім, що оскільки в тексті було багато логічних термінів, я звернувся до кількох наших логіків, і вони порадили перекладати як "диспозиційні поняття".

В. Куплін. Але не забуваймо, що в Апелевому контексті йдеться не про відношення, а про теорію вчинку та поведінки. Так чи ні?

М. Мінаков. Так.

В. Куплін. Тобто від відношень між речами ми відійшли, і працюємо з відношеннями між людьми. І тоді ця математизована, гола і знелюднена термінологія заважає нам працювати: у нас Handlungen [вчинки] стають відношеннями і діями, а ще гірше - діяльністю; а тут треба вжити дещо "інтимніше".

Durchschnittsverhalten

М. Мінаков. Це термін бігевіоризму. Я його перекладав як "усереднений тип поведінки".

О. Кочерга. Але чому не можна сказати "пересічна поведінка"?

[Всі погоджуються]

Модератор. І слово "пересічний", до речі, буде прямою калькою з німецького Durchschnitt.

Erfahrbar

М. Мінаков. У цьому понятті йдеться про те, що може переживатися в досвіді (Erfahrung).

О. Кочерга. Я би пропонувала варіант "досвідопридатний". І, відповідно, прикметник "досвідопридатність".

Erkenntnisinteresse

Verstaendigungsinteresse

А. Єрмоленко. Ідеться про інтерес, який, відповідно, спрямований до пізнання (Erkenntnisinteresse), і до порозуміння (Verstaendigungsinteresse). Іншими словами, різні комунікативні дії, тобто дії, орієнтовані на суб’єкт, мають інтереси, які спрямовані до різних [речей]: одні - до пізнання, другі - до порозуміння, треті - до стратегічної мети. Можна перекладати, відповідно, інтерес до пізнання (Erkenntnisinteresse), та інтерес до порозуміння (Verstaendigungsinteresse); пізнання та порозуміння, у даному випадку, - різні цілі різних комунікативних дій.

Є. Причепій. Я запропонував би переклад "інтерес порозуміння".

Grenzwerte

О. Кочерга. Поняття "вартість" - у сенсі того, "вартує" - це український термін, який був свого часу заборонений бюлетнями. Він зберігся в Галичині, тому що бюлетні пішли туди набагто пізніше; [але це дуже гарне слово, яке аж ніяк не має суто економічне значення].

М. Мінаков. Але зараз якщо я скажу "вартість", це слово зрозуміють суто в економічному значенні.

В. Куплін. Нам слід розрізняти те, що в російській мові розрізняється поняттями "стоимость" и "ценность".

Nacherleben

Л. Масенко. Може, ліпше вживати слово "співпереживання"?

В. Рябчун. Але тоді у німецькому тексті було б Miterleben, і проблема в тім, що Апель його також уживає.

Л. Масенко. А чим же тоді від нього відрізняється Nacherleben?

В. Куплін. Тут ідеться, так би мовити, про пост-переживання. Або навіть про “вторинне” або “повторне” переживання.

М. Мінаков. Так, про спроможність не так навіть переживати разом із автором, як стати автором і в такий спосіб зрозуміти весь підтекст.

О. Кочерга. Можна вжити термін післяпереживання. Ми ж можемо сказати передпереживання чи передосягання. У фізиці, наприклад, є післяефект, післясвітіння, післязвучання… Чому не можна у даному контексті вжити “післяпереживання”?

Однак є ще один момент: у слові “співпереживання” все-таки залишається момент немов би “самопереживання”, а нам же йдеться про переживання іншого. Може, все-таки [обіграти] “співпереживання”? Або “слідом-переживання”?

Rechtfertigung

А. Єрмоленко. Можна вживати “виправдання”, але часом у Апеля воно йде в такому контексті, що як синоніми можна вживати також “обґрунтування” та “леґітимація”.

Selbstaufhebung

А. Єрмоленко. Aufhebung можна подеколи перекладати як “заперечення”, відповідно “aufheben” – заперечувати. Відповідно, Selbstaufhebung– самозаперечення (хоча й не у всіх контекстах).

О. Кочерга. Радше, самозаперечування.

А. Єрмоленко. Так. Але традиційно “aufheben” перекладали як “зняття”.

М. Мінаков. Я намагався уникати цього слова. Іноді я беру це слово в лапки і в дужках пишу “подолання” – або німецький термін.

В. Куплін. Але ж у ньому також є коннотації збереження.

О. Кочерга. Але “зняття” – це калька з російської чи з німецької? Скоріше, з російської – так чому ви працюєте з російськими кальками, знаючи мову ориґіналу?

М. Мінаков. Справді, Aufhebung – це не “зняття”, це скоріше “підвішування”. І зверніть увагу: ми всі говоримо в термінах традиції російського перекладу. Але якщо звернетесь до іншої традиції перекладу – зокрема до традиції англійської, яка пережила набагато більше видань, у ній в останніх п`яти чи шести перекладах використовується один термін – “deny”, заперечувати.

Sozialwissenschaft

М. Мінаков. Тут Апелеві йдеться ось про що. Є три кшталти науки: є Naturwissenschaft – і це, без сумніву, наука. Є Geisteswissenschaft: і тут або “наука духу” (саме “наука духу”, а не “наука про дух”, як правильно завважив пан Володимир Куплін), або – “гуманітарні дисципліни”. Коли цей термін вжито в лапках, я писав “наука духу”. Але коли йдеться про Sozialwissenschaft: для нього це Wissenschaft, наука, - і з цим у нього немає проблем – але як для нас? Чи мусимо ми перекладати як “соціальна наука”, чи ліпше – “суспільні дисципліни”?

А. Єрмоленко. Мені здається, все-таки краще “соціальна наука”.

О. Кочерга. “Наука” радше стосується дослідження, а дисципліна – викладання, мені здається.

М. Мінаков. Але мені здається, що науки „пояснюють“, а дисципліни – „розуміють“. Тому гуманітарні (і соціальні, можливо) дисципліни – але природнича наука.

Austauschbare Subjekt

М. Мінаков. Тут ідеться про “будь-якого” суб`єкта: нам байдуже, хто саме є суб`єктом – A, B чи C - важливо просто, що хтось ним є.

А. Єрмоленко. Якщо це “будь-хто” – може це “пересічний” суб`єкт?

О. Кочерга. Якщо “будь-хто” – тоді це “довільний” суб`єкт