Jacques Derrida,
L'écriture et la différence
27 березня 2004 року відбувся черговий семінар
"Лабораторії наукового перекладу".
Свій переклад відомого твору сучасного французького філософа
Жака Дериди
L'écriture et la différence ("Письмо та
відмінність") презентував знаний майстер українського
перекладу Віктор Шовкун. З боку видавництва Соломії Павличко
"Основи", яке готує до видруку переклад цієї книжки, на
семінар завітали редактор перекладу Михайло Москаленко та головний
редактор видавництва Тетяна Соломаха. До галузевої ради семінару
ввійшли філософи Олег Білий (Інститут філософії НАНУ), Тетяна
Голіченко (Національний університет "Києво-Могилянська
академія"), Вахтанг Кебуладзе (Київський Національний
університет ім. Т. Шевченка), Олексій Шевченко (Національний
інститут проблем міжнародної безпеки) та культуролог Олександр
Івашина (Національний університет "Києво-Могилянська
академія"). Окрім того, у роботі майстерні взяли участь
термінознавець Ольга Кочерга та мовознавець Лілія Бадешко.
Певне, будь-який текст Жака Дериди може стати справжнім лабіринтом
для перекладача. А надто далася взнаки поліфонія книжки, що її
запропонували для обговорення.
L'écriture et la différence (1967), одна з
перших книжок Дериди, є збіркою есеїв, написаних у середині
шістдесятих років, есеїв здебільшого водночас скрупульозних і
свавільних, сфокусованих і розпорошених, тонких і спекуляційних.
Масштаб книжки більше ніж широкий: від Гусерля до Батая, від
Левінаса до Арто, від Фуко до Едмона Жабеса. А тому годі й
наголошувати на надмірній складності перекладу, який вимагає від
перекладача водночас термінологічної точности і метафоричної
влучности, обережної логічности та необережної музичности. Талант
Віктора Шовкуна і редакторська допомога Михайла Москаленка, певне,
уможливили наближення українського перекладу до "поетичної
академічности" ориґінального тексту; однак, очевидно, що в
робочої групи не могло не виникнути проблем із тим океаном
контекстуальних смислів, на які Дерида дуже часто тільки
натякає.
Певне, особливою пасткою в цьому океані став специфічна
феноменологічна терміносистема, на яку рясніє есей “"Генезис і
структура" та феноменологія”, запропонований видавництвом для
розгляду. Текст цілком присвячений Гусерлю і був спробою – вже не
першою для Дериди – внутрішнього розкладання феноменологічної
філософії. Уже вкотре на семінарах "Лабораторії" експерти
вказали на нагальність розрізняння понять
"трансцендентний" та "трансцендентальний",
близьких за морфологічною будовою, але діаметрально протилежних за
значенням. Відтак, скрізь, де перекладач передавав прикметник
transcendantal(e) як "трансцендентний", учасники вказали
на цю принципову неточність. Отож, expйrience transcendantale став
"трансцендентальним досвідом", description
transcendantale – "трансцендентальним описом", Je
transcendantale – "трансцендентальним Я", а
transcendantalité pur de la conscience – "чистою
трасцендентальністю свідомості".
На жаль, так і не вдалося дійти згоди щодо перекладу понять
l'intentionalité та intentionelle. У колі київських
феноменологів повсюдно вживають "інтенціональність" та
"інтенціональний", прямо запозичуючи словобудову з
німецького ориґіналу. Натомість мовні експерти справедливо
наголошували на тім, що така словобудова не притаманна українській
мові, а суфікс -аль-, понад те, не має ніякої семантичної
навантаги. І тому адекватнішими були би переклади
"інтенційність" - "інтенційний". Кілька
десятків хвилин обговорення засвідчили, що вже вкотре на семінарах
ми наштовхуємося на майже нерозв’язний конфлікт між тяглістю
традиції та вимогами правил української мови.
Champ de la réflexion вирішили перекладати як "поле
рефлексії" замість запропонованого редакторами перекладу
"поля міркування", зважаючи, знову ж, на те що
"рефлексія" - terminus technicus феноменології і за
змістом набагато ширше за "міркування". Поза тим,
відмовилися від перекладу поняття région як "область",
щойно Вахтанг Кебуладзе звернув увагу учасників на специфічну
феноменологічну вагу поняття "реґіон" та похідного
поняття "реґіональні онтології". З тих самих причин
вирішили вдатися до калькування в перекладі поняття receptivité
("рецептивність", а не "сприйнятливість") та в
перекладі понять total(e) та totalité (відповідно,
"тотальний" та "тотальність", а не
"всеохопний" та "всеохопність"). Натомість
учасники відмовилися від неоковирної кальки з прикметника
mondain(e) (приміром, у сполуці genèse mondaine – "мунданний
генезис"), вирішивши вдатися до звичних українських слів
("генезис у світі" чи "світовий генезис") –
навіть попри те, що сам Гусерль уживає в цій ситуації незвичну для
німецької мови кальку з латини.
Двійцю понять sciences naturelles – sciences de l'esprit
вирішили перекладати двійцею "природничі науки" –
"гуманітарні науки", відмовившись і від запропонованого
перекладачем варіанту "духовні науки" для sciences de
l'esprit, і від двійці "науки про природу" –
"науки про дух". Для трійки понять production (du sens) -
productivité - productrice знайшли відповідників у трійці
"продукування" (смислу) - "продукувальність" -
"продукувальний". Від варіанту "витворення"
(смислу) відмовилися і з огляду на складність утворення похідників,
і з огляду на зв’язок Гусерлевих понять з кантіанськими мотивами
"продукувальної здатности уяви".
Складною постала і проблема перекладу понять l'archi-région та
l'archi-structure. З одного боку, ці поняття є власними
перекладами Дериди з Гусерлевих понять Urregion та Urstruktur. І
тому логічною була би спроба перекладати прямо з німецької: як
"прареґіон", "праструктура" чи як
"первинний реґіон", "первинна структура". З
другого боку, однак, неможливо було обминути ті мікроскопічні
тактики, які Дериди постійно застосовує навколо поняття
"архе", префіксів "архі-" та "архе-".
У цьому самому есеї, прагнучи деконструювати Гусерлеву філософію
початку, Дерида говоритиме про ан-архію, на яку можна натрапити в
самому осерді Гусерлевої філософії. І тому, зважаючи на цей шлейф
можливих стратегій, учасники вирішили транслітерувати французькі
поняття: як "архіреґіон" та
"архіструктура".
Нарешті, нелегким виявився і переклад поняття re-vivre (приміром, у
сполуці re-vivre de l'intention). Поняття містить у собі
водночас і повторне переживання смислу чи інтенції, і друге життя
самого смислу. Тому, перекладаючи його, варто спробувати зберегти
обидві площини значень. Учасники, зрештою, пристали на переклад
"оживлення інтенції", що став найближчим до ориґіналу з
усіх запропонованих варіантів.
Отож, протягом насиченої тригодинної роботи нам вдалося обгорити
тільки словник есею “"Генезис і структура" та
феноменологія”. Без сумніву, цю статтю, попри її надзвичайну
смислову навантагу, годі вважати виразником власної філософії
раннього Дериди. І тому ми вирішили провести ще один семінар, де
спробуємо обговорити ширше коло лексем і понять, що, певне, більшою
мірою характеризують цей ориґінальний стиль мислення. Отож, другий
семінар з обговорення перекладу книжки "Письмо та
відмінність", відбудеться 17 квітня 2004
року, у приміщенні Міжнародного фонду
"Відродження" (вул. Артема, 46). Початок - о 15.00.
Запрошуємо всіх охочих!
|
Французькою
мовою
|
Запропоновані
варіанти
|
Узгоджений
варіант
|
Примітки
|
|
l'intentionalité transcendantale
|
1.трансцендентна інтенційність
2.трансцендентальна інтенційність
3.трасцендентальна інтенціональність
|
трасцендентальна інтенціональність
|
див. вступні зауваги
|
|
"genèse
transcendantale"
|
1."трансцендентний генезис"
2."трансцендентальний генезис"
3."трансцендентальна генеза"
|
"трансцендентальний генезис"
|
---
|
|
"expérience transcendantale"
|
1."трансцендентний
досвід"
2."трансцендентальний досвід"
|
"трансцендентальний досвід"
|
---
|
|
description transcendantale
|
1.трансцендентний
опис
2.трансцендентальний
опис
|
трансцендентальний опис
|
---
|
|
prétention transcendantale
|
1.трансцендентні
заміри
2.трансцендентальна претензія
|
трансцендентальна претензія
|
---
|
|
l'idéalisme transcendantale
|
1.трансцендентний
ідеалізм
2.трансцендентальний ідеалізм
|
трансцендентальний ідеалізм
|
---
|
|
psychologisme transcendantale
|
1.трансцендентний психологізм
2.трансцендентальний психологізм
|
трансцендентальний психологізм
|
---
|
|
transcendantalité
pur de la conscience
|
1.чиста
трансцендентність свідомості
2.чиста трансцендентальність свідомості
|
чиста трансцендентальність свідомості
|
---
|
|
réduction
transcendantale
|
1.трансцендентна редукція
2.трансцендентальна редукція
|
трансцендентальна редукція
|
---
|
|
Je transcendantale
|
1.трансцендентне Я
2.трансцендентальне Я
|
трансцендентальне Я
|
---
|
|
dimension
intentionelle de l'objectivité
|
1.інтенційний вимір об`єктивності
2.інтенціональний
вимір об`єктивності
|
інтенціональний вимір об`єктивності
|
---
|
|
conscience
intentionelle
|
1.інтенційна свідомість
2.інтенціональна
свідомість
|
інтенціональна свідомість
|
див. вступні зауваги
|
|
conscience de fait
|
1.усвідомлення факту
2.фактична свідомість
|
фактична свідомість
|
---
|
|
conscience
factuelle
|
фактична свідомість |
фактична свідомість
|
---
|
|
conscience
en général
|
свідомість узагалі |
свідомість узагалі
|
---
|
|
subjectivité
en général
|
1) загальна
суб`єктивність
2) суб`єктивність
узагалі
|
суб`єктивність узагалі
|
---
|
|
l'apriorisme phénoménologique
|
1.феноменологічна апріорність
2.феноменологічний апріоризм
|
феноменологічний апріоризм
|
---
|
|
champ de
la réflexion
|
1.поле міркування
2.поле рефлексії
|
поле рефлексії
|
див. вступні зауваги
|
|
régions
naturelles
|
1.природні області
2.природні реґіони
3.реґіони природи
|
- природні реґіони
- реґіони природи
|
див. вступні зауваги
|
|
réceptivité
|
1.сприйнятливість
2.рецептивність
|
рецептивність
|
див. вступні зауваги
|
|
objectités
idéales
|
ідеальні об`єктності
|
ідеальні об`єктності
|
---
|
|
le 'comme-tel'
de la chose
|
1."як такий" речі
2."як таке" речі
|
"як таке" речі
|
---
|
|
une genèse
sauvage
|
1.дикий генезис
2.стихійний генезис
|
.
|
Експерти не дійшли остаточної згоди
|
|
"genèse
mondaine"
|
1.генезис
матеріального світу
2.світова генеза
3.генеза
повсякденного світу
3.генеза у світі
|
- генеза у світі
- генеза повсякденного світу
- світова генеза
|
---
|
|
chose du monde
|
1.світська річ
2.світова річ
3.річ у світі
|
- світова річ
- річ у світі
|
---
|
|
approche
structurale
|
структурний підхід
|
структурний підхід
|
---
|
|
analyses
structurales
|
структурний аналіз
|
структурний аналіз
|
---
|
|
manière
productrice
|
продуктивний спосіб
|
продукувальний спосіб
|
---
|
|
productivité
originaire
|
1.первісна
продуктивність
2.вихідна продукувальність
|
вихідна продукувальність
|
див. вступні зауваги
|
|
expérience transcendan-
tale: а la fois productrice et révélatrice
|
1.трансцендентний досвід: водночас продуктивний і показовий;
2.трансцендентальний досвід: водночас продукувальний та
виявляльний
|
трансцендентальний досвід: водночас продукувальний та
виявляльний
|
---
|
|
une production
du sens
|
1.витворення смислу
2.продукування смислу
|
продукування смислу
|
---
|
|
gestaltisme
|
ґештальтизм
|
ґештальтизм
|
---
|
|
temporalité psychologique
|
психологічна темпоральність
|
психологічна темпоральність
|
---
|
|
voie
psychologiste
|
психологістичний
шлях
|
психологістичний шлях
|
---
|
|
science de 'faits'
|
1.наука "про факти"
2.фактична наука
|
наука "про факти"
|
---
|
|
"science-des
-faits"
|
"наука-про-факти"
|
"наука-про-факти"
|
---
|
|
sciences
naturelles
|
1.природничі науки
2.науки про природу
|
природничі науки
|
див. вступні зауваги
|
|
sciences de
l'esprit
|
1.духовні науки
2.науки про дух
3.гуманітарні науки
4.науки духу
|
гуманітарні науки
|
див. вступні зауваги
|
|
verités de
fait / verités
de raison
|
1.істини фактичні / істини розуму
2.істини факту / істини розуму
|
істини факту / істини розуму
|
---
|
|
totalité
|
1.всеохопність
2.тотальність
|
тотальність
|
див. вступні зауваги
|
|
total
|
1.всеохопний
2.тотальний
|
тотальний
|
---
|
|
omni-
temporalité
|
1.омні-темпоральність
2.всечасовість
|
всечасовість
|
---
|
|
l'archi-
structure
|
1.архіструктура
2.праструктура
3.первинна структура
|
архіструктура
|
див. вступні зауваги
|
|
l'archi-region
|
1.архіобласть
2.архіреґіон
3.прареґіон
4.первинний реґіон
|
архіреґіон
|
---
|
|
l'acte du "comprendre"
|
1.акт "зрозуміння"
2.акт "розуміння"
|
акт "розуміння"
|
---
|
|
compréhension
|
1.зрозуміння
2.розуміння
|
- розуміння
- зрозуміння
|
Залежно від контексту
|
|
explicitation
|
пояснення
|
пояснення
|
---
|
|
re-vivre
|
1.повторне-життя
2.оживлення
3.відживлення
|
оживлення
|
див. вступні зауваги
|
|
revivre
actif de
l'intention
|
1.активне відродження інтенції
2.активне оживлення інтенції
|
активне оживлення інтенції
|
---
|
|
anexacte
|
1.антиточний
2.аточний
|
аточний
|
---
|
|
infinité
actuelle
|
1.сучасна нескінченність
2.актуальна нескінченність
|
актуальна нескінченність
|
---
|
|
