Проект договору про Конституцію для Європи
(другий семінар)

15 травня відбувся другий із низки семінарів, присвячених обговоренню перекладу проекту Європейської конституції, що його готує Центр європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції України. Від робочої групи перекладу в майстерні взяли участь одна з перекладачок тексту Галина Заворітня, загальний редактор перекладу Тарас Качка, співробітниця Центру європейського та порівняльного права Юлія Мовчан та виконувач обов’язків директора Центру Геннадій Друзенко. Експертами галузевої ради стали завідувач кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академії адвокатури України Сергій Гончаренко тавиконавчий редактор Групи фіскального аналізу при Комітеті ВРУ з питань бюджету Марина Зарицька. Мовну та стилістичну якість перекладу коментували термінолог Ольга Кочерга та мовознавець Олександр Пономарів. Серед гостей семінару були представники Київського міжнародного університету, перекладачі (Руслан Ткачук та Максим Козуб) та редактори.Головною подією семінару можна назвати узгодження - наразі внутрішнє - перекладу поняття European Community сполукою "Європейська спільнота" замість усталеного "Європейське співтовариство". Відповідно, споріднені поняття European Economic Community переклали як "Європейська економічна спільнота", European Coal and Steel Community - як "Європейська спільнота з вугілля та сталі", European Atomic Energy Community - як "Європейська спільнота з атомної енергії".
Засадничими арґументами, на які сперлися учасники семінару, були арґументи експертів-мовників. І Ольга Кочерга, і Олександр Пономарів одностайно наголосили на тім, що слово "співтовариство" є калькою з російського слова "со-общество". Але якщо для російської мови "сообщество" є цілком природним, українське "співтовариство" є незграбним і сумнівним. Справді, по-перше, "товариство" є спільнотою людей, і аж ніяк не держав. По-друге, префікс "спів-" докладає семантику об’єднання та спільності до слова, що саме по собі означає об’єднання людей ("товариство").
Другий серйозний арґумент полягав у тім, що і французьке, і англійське, і німецьке поняття на позначення цього явища морфологічно прості і так чи так мають тісний зв’язок із прикметником "спільний": французьке communauté - з прикметником commun(e), англійське community - з прикметником common, німецьке Gemeinschaft - із прикметником gemein, тому цілком природним є українське слово "спільнота", що так само близьке до прикметника "спільний". Нарешті, учасники звернули увагу на те, що польський варіант (а не можна обминути того факту, що Польща вже є учасницею Європейського Союзу) - Wspolnota Europejska - також дуже близький до слова "спільнота".

Звучали також і арґументи супроти сполуки "Європейська спільнота". Зокрема, Сергій Гончаренко мав сумніви, чи можна "спільнотою" позначати інституцію, для якої, на його думку, більше пасує слово "співтовариство"; для Руслана Ткачука проблематичним стала множина "Європейські спільноти" для перекладу сполуки European Communities. Утім, останнє слово залишалося за головним координатором перекладу проекту Європейської конституції Геннадієм Друзенком, який визнав слушність зауваг експертів-мовників і погодився з варіантом "Європейська спільнота".
Ясна річ, якщо ця новація ввійде до обігу наукової літератури та офіційної документації, вона стане серйозним зрушенням. Наразі майже вся офіційна документація, зокрема й угоди, підписані між Україною та European Communities, містять назву "Європейське співтовариство", "Європейське економічне співтовариство", "Європейські співтовариства" тощо. Схожою є й ситуація з науковою літературою. Тому не дивно, що рішення, ухвалене на семінарі, можна вважати вкрай сміливим. Натомість позаяк переклад Центру європейського та порівняльного права матиме статус офіційного, можна сподіватися, що сполука "Європейські спільноти" (для позначення інституційних утворень, якими є European Communities) поступово ввійде до українського термінологічного обігу.
До тривалих суперечок спонукало й поняття regulation (у значенні одного з правових інструментів європейського права). Внутрішнє рішення робочої групи перекладати це поняття як "реґламент" (фр. règlement) наштовхнулося на критику Сергія Гончаренка, на думку якого адекватнішим було би слово "постанова". Натомість Тарас Качка зауважив, що "постанова" - надто м’яке слово для regulation, міра обов’язковості якого, фактично, уподібнює його до європейського закону. Втім, учасники так і не дійшли остаточної згоди, і ми вирішили повернутися до цього важливого поняття на одному з наступних семінарів.
Сполуку decision-making bodies (фр. organes de décision) переклали як "органи, уповноважені ухвалювати/приймати рішення". Ольга Кочерга зазначила, що якщо рішення є результатом роботи колеґіального органу, його "ухвалюють", якщо ж ідеться про індивідуального дієвця, слід говорити про "прийняття" рішення. Що ж до слова bodies, то його загалом вирішили перекладати як "органи", аби відрізнити від institutions - "інституцій".
Дискусії спалахнули навколо іменників measures та action у контекстах, що в них ідеться про рішення, які Європейський Союз ухвалює щодо вжиття тих чи тих заходів. Поставало питання, як зберегти за словом measure і значення документу, що окреслює план дій, і позначення самих цих дій. Поза тим, виникало питання, як перекладати дієслово to adopt (фр. adopter), що його часто вжито у сполуці зі словом measure. Зрештою, учасники вирішили перекладати сполуку to adopt measures як "ухвалювати заходи", натомість to take action - як "вживати заходів".
Inviolable and inalienable rights (фр. droits inviolables et inaliénables) вирішили перекладати як "непорушні та невідчужні права". Вихідний варіант "невід’ємні права" для перекладу прикметника inalienable учасники відхилили після зауваги Ольги Кочерги, що українське слово "невід’ємний" - це антонім до "від’ємний" (математичне поняття для позначення числа зі знаком "мінус") і синонім до "додатній". Натомість, постало питання, чи слід уживати "невідчужний" чи "невідчужуваний". Експерти-мовники зазначили, що "невідчужувані" - це ті права, що їх не відчужують цієї конкретної миті, натомість "невідчужний" - права, що їх не відчужують ніколи. І тому адекватнішим перекладом прикметника inaliénable є прикметник "невідчужні". З другого боку, текст Конституції України вживає термін "невідчужуваний", і тому, наголосили юристи, в офіційних документах слід дотримуватися слововжитку, запропонованого Конституцією. Тому вибір між "невідчужним" та "невідчужуваним" залежатиме від міри офіційності тексту.
Сполуку scientific and technological advance (фр. progrès scientifique et technique) вирішили перекладати як "науковий та технічний прогрес", а не "науково-технічний прогрес", зважаючи на те, що англійська та французька сполуки позначають радше два феномени, ніж одне нероздільне явище (приміром, цілком можна уявити "науковий" поступ без поступу "технічного"). Social exclusion (фр. l'exclusion sociale) ухвалили перекладати як "соціальне вилучення" замість русизму "соціальне виключення". У перекладі сполуки eradication of poverty (фр. élimination de la pauvreté) вирішили вдатися до перекладу "викорінювання злиднів" замість "викорінювання бідності". Експерти зауважили, що "бідність" як таку викорінити неможливо, бо завжди залишатимуться "бідніші" і "заможніші".
Обговорюючи сполуку principle of loyal cooperation (фр. principe de coopération loyale), учасники розійшлися в своїх тлумаченнях прикметника loyal: одні вважали, що в цьому контексті він означає "сумлінну" співпрацю, інші ж - що цей прикметник радше стосується відданості чи вірності засадам та принципам Європейського Союзу. Тому пропонували варіанти "принцип сумлінної співпраці" та "принцип відданої співпраці". Залежно від контексту, надаватимуть переваги тому чи тому варіантові. Споріднене поняття European commitment (фр. engagement européen) переклали як "відданість європейській справі".
Нарешті, чи не найемоційніше обговорення спричинило поняття non-legislative acts. Поставало питання, чи слід це поняття перекладати як "акти, що не мають законодавчого характеру", чи ліпше вдатися до внутрішньої аналогії, до притаманного українській правовій традиції розрізнення між "законами" та "підзаконними актами" й перекласти non-legislative acts як "підзаконні акти". Вирішальною для робочої групи тут стала думка Сергія Гончаренка, який наголосив на тім, що non-legislative acts виконують у Європейському праві практично ті самі функції, що й "підзаконні акти" - в українській правовій системі. Ця пропозиція, втім, наштовхнулася на незгоду кількох учасників, передовсім Максима Козуба.

Нижче ми подаємо словник понять, переклад яких обговорювали на семінарі. А продовження роботи термінологічних семінарів з проекту Європейської конституції відбудеться 22 травня 2004 року, в конференц-залі Міжнародного фонду "Відродження". Початок - о 15.00. Запрошуємо всіх охочих!

Словник понять, узгоджений на другому семінарі