P.R. Krugman, M.Obstfeld,

International Economics: Theory and Policy

11 травня 2002 року було проведено третю майстерню; її було присвячено книзі P.R. Krugman, M.Obstfeld. International Economics: Theory and Policy" (переклад здійснюється видавництвом "Тандем"; перекладач – Владислав Дем’янов). Праця є оглядом основних сучасних тем у сфері міжнародної економіки. Позаяк ця книжка може бути навчальним посібником для українських ВНЗ, її якісний переклад особливо важливий для розвитку української економічної освіти.

На семінарі були присутні експерти: члени Галузевої ради (секція англійської мови, підсекція "економіка") д.е.н. І.В.Бураковський (Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій в Україні), д.е.н. Ю.М.Бажал (НаУКМА), к.е.н. В.М.Горбачук (Інститут кібернетики); члени Мовознавчої ради: д.філол.н. О.Д.Пономарів (КНУ ім. Т.Шевченка), О. І. Терех (редакція часопису “Всесвіт”).

Відгуки експертів на отриманий ними фрагмент перекладу були схвальні, хоча лунали деякі критичні зауваження, які головним чином були пов’язані з конкретними проблемами. Експерти секції економіки наголосили на тому, що поняття "economics" у назві книжки та в тексті варто перекладати словосполученням "економічна теорія", натомість слово "економіка" слід вживати для перекладу англійського "economy". Було обговорено низку найскладніших для перекладу понять книги (antitrust policy, cost-benefit analysis, derived demand, floating exchange rate, foreign exchange value, gains from trade, multigood model, non-traded good, opportunity cost) та головні принципи транслітерації імен. На семінарі були присутні гості, зокрема перекладачі Видавництва Соломії Павличко "Основи", які спеціалізуються на перекладах книжок з економіки, представники видавництва "Скарби", Міжнародного фонду "Відродження" та ін.

І. Бураковський.
Або антітрестівська політика, або антимонопольна політика. Але тільки не антітрастівська. Можна сказати "антимонопольна політика", але пам’ятаючи підручники, які стосувались Америки і цього напрямку, то, як правило, говорилося про антитрестівську політику, оскільки в Америці був "antirust law" і т.д. Мені здається, що тут немає принципової відмінності. Але оскільки підручник все-таки американський, то я, можливо, зупинився б на "антітрестівській політиці".

Ю. Бажал.
Чи цей термін зараз вживається в Сполучених Штатах? Тут немає суто історичного аспекту.

І. Бураковський.
Ні, він цілком вживаний.

І. Бураковський.
У цьому понятті йдеться ось про що: є результат, який ми отримали – прибуток чи певний товар. "Сosts" – це витрати, які ми понесли для того, щоб отримати цей результат. Тому, в даному випадку, йдеться про те, що з отримання результату ми вибираємо декілька різних, найбільш ефективних з економічної точки зору, варіантів. Тому мені здається більш доцільним переклад: "аналіз вигід та витрат". Тобто з одного боку ми отримуємо певний результат, з іншого боку ми можемо його отримати за допомогою різних витрат.

В. Дем’янов.
Напряму цей термін не вдається перекласти. У будь-якому разі буде дещо штучний переклад – або “багатотоварна модель”, або, як навіть запропонував наш редактор, "політоварна модель". Я перекладав як “модель з багатьма товарами ”.

І. Бураковський.
Моя пропозиція: "модель торгівлі багатьма товарами".

О. Пономарів.
Ліпше все-таки "багатотоварна модель", бо це коротше.

В. Дем’янов.
Але це дещо штучне скорочення.

О Пономарів.
Ну так що, в нас багато термінів є штучними.

Ю. Бажал.
Тут є дещо складніші речі: справа в тому, що в економіці є таке розрізнення: "goods" складається з "commodities" (товарів) та "services" (послуг). "Good" – це, радше, благо. "Благо" може бути "матеріальним" – це "commodity", товар – та "нематеріальним" – "service", послуга, та інші нематеріальні речі. Але оскільки "благо" тут складніше застосувати, то можна перекладати за допомогою слова "продукт": "багатопродуктова модель" (може бути ще "двопродуктова модель" і т.д.).

В. Горбачук.
Але "goods and services" – це "товари і послуги".

І. Бураковський.
Я би все-таки залишив слово "товар" та "товарний" оскільки в даному випадку мова йде саме про торгівлю; і вся книжка присвячена розглядові двох випадків: з одного боку є модель, коли ми торгуємо лише двома товарами, і тут виникають певні явища; потім ми цю модель ускладнюємо, вводячи багато країн і багато товарів. Теоретично, звичайно, можна перекладати і "багатопродуктова модель". Але мені здається, що найліпше – "модель торгівлі багатьма товарами", хоча це, справді, й занадто довга фраза.

В. Дем’янов.
"Derived demand" я перекладав як похідний попит.

І. Бураковський.
Цілком підтримую. Попит на капітал, скажімо, визначається не стільки самим капіталом, скільки тим, що ми виробляємо за допомогою цього капіталу. І в такому випадку йдеться про похідний попит.

І. Бураковський.
Правильно чи неправильно, але як правило вживається термін "плаваючий валютний курс".

О. Пономарів.
Але в український мові немає активних дієприкметників, і тому не можна сказати "плаваючий курс"; правильно буде – "плавучий курс" або "пливучий курс". Так само, як, наприклад, є слово "квітучий" є, а "квітуючий" – нема.

Ю. Бажал.
З точки зору змісту, якщо ми кажемо "плавучий", то маємо на увазі більш фізичний аспект. "Плавучий", бо може плавати. А у слові "плаваючий" наголос робиться не стільки на тому, що він у принципі плаває, скільки на тому, що він коливається.

О. Пономарів.
Але термін не може відбити в собі всі відтінки, і тому треба вибрати – "пливучий", або "плавучий".

В. Дем’янов.
Цей термін я перекладав як "спадні доходи". "Diminishing" - це термін, що взятий з математики.

В. Горбачук.
Справа в тому, що "returns" – це, скоріше, не "доходи", а "віддачі". "Income" - "дохід", "return" - "віддача".

В. Дем’янов.
Але словники дають "доходи".

І. Бураковський.
Якщо мова йде про модель, то краще перекладати так, як запропонував Василь Горбачук. Тож цілком можна "diminishing returns" перекладати як "спадна віддача".

В. Дем’янов.
Це одне з найважливіших понять. Я перекладав зазвичай як "вигоди від торгівлі", але коли малася на увазі вартісна оцінка, то – "доходи від торгівлі".

І. Бураковський.
Я хотів би запропонувати три рівноцінні варіанти, але тут знову-таки треба зважати на контекст. Це дуже "контекстний" термін. У першому плані можна говорити про "вигоди від торгівлі". Можуть бути різні вигоди – не тільки те, що ми щось отримали, а й, наприклад, ще дещо. Можна, за певних умов, говорити про "виграш від торгівлі". Крім того, як третій варіант, що в даному випадку не зовсім підходить, можна говорити про "ефекти торгівлі". Є нормальне економічне слово "ефект" – може бути "економічний ефект", або, наприклад, "ефекти торгівлі". Я, чесно кажучи, не бачу тут проблеми; і якщо з точки зору української мови "вигоди від торгівлі" є прийнятним, на ньому можна зупинитися.

О. Пономарів.
Так, це цілком нормально.

Ю. Бажал.
Зрештою, тут справді йдеться про нюанси. Але є один момент. Є економічний термін "benefit", який ми зазвичай теж перекладаємо як "вигода". А "gains" – це більше "виграш", і може справді ліпше перекладати як "виграш від торгівлі". Тобто йдеться про те, виграю я щось від торгівлі чи не виграю. Це відповідь на дискусію, чи варто торгувати країнами між собою, чи ні. Якщо всі виграють, тоді варто.

В. Дем’янов.
Справді, в тексті є цей аспект. Скрізь ішлося про те, що хтось вигравав від торгівлі, а хтось – програвав.

О. Терех.
Однак слово "gains" все-таки ліпше перекладати як "здобутки". "Здобутки від торгівлі".

Ю. Бажал.
Але відразу постає запитання: "здобутки кого?". "Здобутки" передбачають, що один виграє, інший програє. А [для того, щоби відбулася торгівля], вигравати мають усі.

В. Дем’янов.
Напряму цей термін не вдається перекласти. У будь-якому разі буде дещо штучний переклад – або “багатотоварна модель”, або, як навіть запропонував наш редактор, "політоварна модель". Я перекладав як “модель з багатьма товарами ”.

І. Бураковський.
Моя пропозиція: "модель торгівлі багатьма товарами".

О. Пономарів.
Ліпше все-таки "багатотоварна модель", бо це коротше.

В. Дем’янов.
Але це дещо штучне скорочення.

О Пономарів.
Ну так що, в нас багато термінів є штучними.

Ю. Бажал.
Тут є дещо складніші речі: справа в тому, що в економіці є таке розрізнення: "goods" складається з "commodities" (товарів) та "services" (послуг). "Good" – це, радше, благо. "Благо" може бути "матеріальним" – це "commodity", товар – та "нематеріальним" – "service", послуга, та інші нематеріальні речі. Але оскільки "благо" тут складніше застосувати, то можна перекладати за допомогою слова "продукт": "багатопродуктова модель" (може бути ще "двопродуктова модель" і т.д.).

В. Горбачук.
Але "goods and services" – це "товари і послуги".

І. Бураковський.
Я би все-таки залишив слово "товар" та "товарний" оскільки в даному випадку мова йде саме про торгівлю; і вся книжка присвячена розглядові двох випадків: з одного боку є модель, коли ми торгуємо лише двома товарами, і тут виникають певні явища; потім ми цю модель ускладнюємо, вводячи багато країн і багато товарів. Теоретично, звичайно, можна перекладати і "багатопродуктова модель". Але мені здається, що найліпше – "модель торгівлі багатьма товарами", хоча це, справді, й занадто довга фраза.

І. Бураковський.
Це не новорозвинені країни, як пропонував перекладач, а "нові індустріальні країни". Це стандартний міжнародний термін, який широко використовується, причому досить давно. Хоча на перший погляд і здається, що "newly industrializing countries" – це ті країни, як саме зараз перебувають у процесі індустріалізації, але в принципі стандартний термін, який уживають, – це "нові індустріальні країни". Натомість, наприклад, країни на кшталт нашої називаються "emerging economies" або "emerging markets".

І. Бураковський.
Якщо дослівно перекладати, то мається на увазі товар, який в даному конкретному контексті не потрапляє до сфери міжнародної торгівлі. Ним не просто не торгують, а не торгують саме в сфері міжнародної торгівлі. На цій ідеї побудовано певну модель: є товари, які потрапляють до сфери міжнародної торгівлі, а є товари, які до неї не потрапляють. В принципі, російською мовою є непоганий термін “неторгуемые товары”, "модель неторгуемых товаров". Як сказати українською мовою для того, щоб уникнути розповідного підходу? Це досить складно, хоча цей термін на сьогоднішній день широко вживаний. На лекціях я весь час з ним стикаюсь, і весь час виникають певні проблеми.

О. Пономарів.
Але "неторгуемые товари" – це й буде українською мовою "неторгові товари".

І. Бураковський.
Я запропонував би "мобільний фактор".

В. Горбачук.
Є такі терміни як "capital mobility" (мобільність капіталу), "labor mobility" (мобільність праці) і т.д. Можна взяти приклад праці: в Україні вона немобільна, позаяк існує прописка, проблеми з житлом і т.д. А у США, наприклад, де писалася й ця книжка, все це є мобільним; там спеціально робили так, щоб усе було мобільним.

О. Пономарів.
А мені здається, що краще "рухливий". "Рухливість" у всіх відношеннях збігається з "мобільністю". І ще одне питання: чинник чи фактор? Я би скрізь вживав "чинник".

Ю. Бажал.
Чинник не зовсім підходить, тому що в моделі ми кажемо "зміна фактору моделі", "факторна регресія", "багатофакторна регресія" і т.д

В. Дем’янов.
Перше значення цього слова – це "видобуток", але це якщо йдеться про корисні копалини. А загалом тут ідеться про кінцевий вихід продукту. Я перекладав як "продукування".

І. Бураковський.
Мені здається, тут треба дивитися за контекстом. Можна перекладати як "виробництво" – наприклад "виробництво товару Х"; "industrial output" – "промислове виробництво", "agricultural output" - "сільськогосподарське виробництво". А взагалі, тут немає проблеми: це не проблема терміну, а проблема синонімічного ряду.

В. Дем’янов.
Річ у тому, що текст перенасичений словом "виробництво", і я намагався його в певних місцях уникати.

Ю. Бажал.
Якщо мова йде про моделі, то як правило мається на увазі щось абстрактне, загальне; "випуск" – тут, мені здається, найкраще слово, тому що для "виробництва" і "продукування" можуть бути інші, більш нюансовані англійські терміни.

В. Дем’янов.
Іноді вживається також "trade pattern". "Pattern of trade" я перекладав переважно як "структура торгівлі", хоча крім того були варіанти: схема торгівлі, характер торгівлі тощо. "Схема торгівлі" - це вже коли йдеться про конкретніші зв’язки.

І. Бураковський.
Я погоджуюся на "структуру торгівлі". І там якраз узгоджується з моделлю: структура виробництва, і як вона впливає на структуру торгівлі.

Ю. Бажал.
Але за контекстом, у якому цей термін вживається, мені здається, йдеться про питання, чим торгують, тобто про об’єкт торгівлі. Йдеться не так про співвідношення продуктів, якими торгують, а саме про ці продукти.

І . Бураковський.
Я б тут говорив, хоча, це не очевидно, про ціну за умов автаркії. Якщо уважно проаналізуємо контекст, в якому вживається цей термін, то побачимо, що як правило моделі цієї торгівлі будуються дуже просто. Ми спочатку аналізуємо те, що відбувається в закритій економіці, тобто за умов автаркії, а потім виходимо на відкриту економіку і починаємо аналіз уже за цих умов. Іншими словами, тобто є одна ціна на продукт , коли ми не торгуємо ним, і за цих умов складаються якісь такі чинники, а потім ми починаємо ним торгувати – ціна на нього змінюється. І тому, коли мова йде про pretrade ratio – це, як правило, співвідношення цін, або ціна, або якісь там інші цінові показники саме за умов автаркії.

В. Горбачук.
Мені здається , що ми можемо зробити короткий термін “доторгова ціна”.

І. Бураковський.
Ні, я перепрошую, що таке "доторгова ціна"? У прайс-листі теж може бути вказана доторгова ціна. Ідеться ось про що: коли ми ні з ким не торгуємо, ми змушені, приміром, обмінювати один лимон на два яблука, а коли починаємо торгувати, у нас зявляється інша можливість : ми тепер можемо один лимон міняти на одне яблуко. Тобто ми виходимо до іншої системи цін; але це зовсім не та ситуація, коли, скажімо ми пропонуємо 10, нам кажуть 5, і ми погоджуємося на 8. Це зовсім інша ситуація.

В. Дем’янов.
У мене була така проблема: скрізь дієслово “trade” використовувалось як перехідне, а в українській мові воно неперехідне, тому довелося вигадати “сторгувати на щось-небудь”.

О. Пономарів.
"Сторговувати" тут навряд чи підходить. "Сторговувати на щось" –не дуже звучить.

В. Рябчун.
Але на біржі сторговують акції і тільки сторговують.

О. Пономарів.
Так, сторговувати щось можна, а сторговувати на щось - навряд чи.

І. Бураковський.
У цьому контексті, мені здається, цілком можна вжити слово "обмін". "Обмінювати щось на щось". І обміном треба користуватися в цих моделях тому, що в них не використовуються гроші. Тут один товар обмінюється на інший.

О. Терех.
До речі, одне зі значень "trade" – обмінювати, "exchange"; тобто він не обов’язково передбачає торгівлю за участі грошей.

В. Дем’янов.
"Trade off" це дуже важкий термін для перекладу, я його перекладав як "заміна",
як "компроміс".

І. Бураковський.
Є стандартний економічний термін: невидима торгівля. "Invisible trade" саме так і треба перекладати.

І. Бураковський.
Це може бути або вартість, або валютний курс, але ні в якому разі не "зовнішній валютний курс" – зовнішнього валютного курсу немає.

В. Горбачук.
Тут важливо ось що: колись все міняли на золото; а потім вирішили, що замість такого обміну на золото будуть обмінні курси. Тому слово "exchange" тут теж важливе.