Проект договору про запровадження Конституції для Європи
(четвертий семінар)

29 травня 2004 року відбувся четвертий із низки семінарів, присвячених узгодженню терміносистеми проекту Договору про запровадження Конституції для Європи. Через святковий день учасників було менше, ніж зазвичай: ними стали загальний редактор перекладу Тарас Качка, виконувач обов’язків директора Центру європейського та порівняльного права Геннадій Друзенко, директор Центру правових та підприємницьких досліджень Ігор Грицяк, директор видавництва "К.І.С." Юрій Марченко, термінознавець Ольга Кочерга та перекладач Руслан Ткачук. Як і завжди, керували семінаром Ірина Супрунець, Андрій Кулаков та Володимир Єрмоленко.

Цього разу було вирішено розпочати обговорення з самої назви договору. У сполуці Treaty Establishing a Constitution for Europe (Traité établissant une Constitution pour L'Europe) викликали питання два моменти: чи варто перекладати слово establishing (чи залишитися на вихідному варіанті "Проект договору про Конституцію для Європи"), і як перекладати прийменник for (pour). Обговорюючи перше питання, учасники погодилися, що слово establishing відіграє істотну роль у роз’ясненні самої суті договору, адже йдеться не тільки про зміст самої Конституції, а й про те, що таке специфічне політичне утворення як Європейський Союз врешті дістає безпрецедентного для своєї історії документу. З-поміж варіантів "Договір про заснування Конституції", "Договір про започаткування конституції" та "Договір про запровадження конституції" найточніший для учасників видалася остання сполука ("запровадження конституції").

Прийменник for (фр. pour, нім. fuer, польськ. dla) вирішили перекладати буквально, попри незграбність української конструкції "Конституція для Європи". Засадничі арґументи полягали в тім, що в проекті не йдеться про Конституцію Європи, адже Європейський Союз є вужчим утворенням, ніж географічна та культурна Європа. Неточною була би також конструкція "Конституція Європейського Союзу" з огляду на те, приміром, що Європейський Союз, на відміну від Європейських Спільнот, все ще не є суб’єктом права. Натомість сполука "Конституція для Європи" має ту риторичну навантагу, що її має сама ідея відданості справі європейської інтеґрації.

Поняття President (для посад President of the Commission, President of the European Parliament, President of the European Council) вирішили перекладати як "Голова", а не як "президент". Учасники акцентували увагу на тім, що європейські посади, про які йдеться, передбачають радше головування в колеґіальному органі, ніж власне "президентські" функції, що включали б, зокрема, виняткові повноваження власноручного приймання рішень. І тому в українському перекладі йтиметься про Голову Європейського парламенту, Голову Європейської комісії та Голову Європейської ради. Поза тим, виявилося, що від слова "голова" дуже легко знайти похідника для перекладу поняття presidency (of the Commission, of the Council, of the Union): таким природним похідником є слово "головування".

Для поняття member-states учасники мали варіанти "держави-члени", "країни-члени", "держави-учасниці", "держави-членкині". Усі чотири сполуки вживані в українській науковій літературі, в медіях, інформаційних повідомленнях та офіційних документах. Однак не всі вони є однаково точними. "Країни-члени" було відкинуто ("країна" є радше територійним чи географічним поняттям, відповідником англійського country). Сполука "держави-учасниці" милозвучніша від "держав-членів", але віддаленіша за змістом: рівень прав та зобов’язань "держави-члена" та "держави-учасниці" різний; про "учасництво" йдеться, приміром, у зв’язку з двосторонніми чи багатосторонніми міжнародними угодами, радше ніж про приєднання до такого глобального утворення як Європейський Союз; окрім того, "держави-члени" Європейського Союзу можуть бути чи не бути "державами-учасницями" - participants - тих чи тих інтеґраційних процесів (приміром, у монетарній чи зовнішній політиках).

Фразу democratic and transparent nature вирішили перекласти як "демократичність та прозорість" (замість вихідного варіанту "демократичність та відкритість"). Фразеологему united ever more closely пропонували передавати як "дедалі тісніше єднання" (цей варіант ближчий до німецького та французького відповідника) та "дедалі ближче єднання" (цей варіант ближчий до англійського тексту). Останній варіант, зрештою, і дістав остаточного схвалення. Назву інституції European Convention переклали як "Європейський Конвент", зважаючи на те, що, по-перше, ця назва вже поширена в українському обігу, а по-друге, запозичене слово "конвенція", що є в українській мові, більше вживають на позначення документу чи неформалізованих правил, аніж на позначення інституції.

Навряд чи дивною стала дискусійність перекладу сполуки rule of law. Справді, повсюдно вживаний в українській літературі відповідник "верховенство права" (хоч би якою дискусійною з мовної точки зору було поняття "верховенство") є перекладом англійської сполуки. Натомість в інших національних традиціях вживають дещо інші поняття, які здебільшого покликаються на "правову державу": нім. Rechtsstaatlichkeit (букв. "правова державність") та фр. l'état de droit ("правова держава"). Ясна річ, "верховенство права" та "правова державадержавність" є доволі близькими, хоч і нетотожними, поняттями. Коли ж постало питання, яке саме поняття є адекватнішим в українській версії конституції, учасники вирішили запровадити поняття "правова державність" поряд із повсюдно присутнім (зокрема, і в Конституції України) поняттям "верховенство права".

Питання викликав і переклад поняття non-discrimination (фр. nondiscrimination). Ольга Кочерга зазначала, що присутність двох заперечних префіксів (non- та dis-) в цих поняттях є принаймні дивною, тому в українському перекладі ліпше перебудовувати фразу, аби вживати конструкції на кшталт "там, де відсутня дискримінація", або сполуку "відсутність дискримінації". Зрештою, учасники вирішили не відмовлятися цілком від іменника "недискримінація": наприклад, його зручно вживати на позначення приписового принципу (приміром, коли від держав-членів європейське право вимагає "недискримінації" товарів, вироблених в інших державах-членах), натомість у суто описовому контексті цілком можна вдаватися до інших сполук.

Free and undistorted competition відпочатку перекладали як "вільна та чесна конкуренція". Втім, аналогом до української сполуки "вільна та чесна конкуренція" є англійське free and fair comptetition. Зважаючи на це, учасники вирішили дошукатися іншого варіанту. Найочевиднішим був, певно, варіант "вільна та неспотворена конкуренція" (прямий відповідник до undistorted competition), однак звернення до французького та німецького варіантів (unverfaelschter Wettbewerb, concurrence libre et non faussée) дало додаткові варіанти: "вільна й нефальшива конкуренція", "вільна й справжня конкуренція", "вільна й правдива конкуренція". Після тривалого обговорення, учасники вирішили пристати на варіант "правдива конкуренція" (у сенсі "істинної", "неспотвореної", "справжньої" конкуренції).

A highly competitive social market economy пропонували перекласти як "конкурентноздатна соціальна ринкова економіка" (прямий переклад з німецької сполуки wettbewerbsfaehige soziale Marktwirtschaft), "конкурентна соціальна ринкова економіка" (це тлумачення передбачає, що слово comptetitive стосується не так конкурентноздатності європейської економіки в цілому на зовнішньому та внутрішньому ринках, як присутності чесної конкуренції в межах самої європейської економіки) та "соціальна висококонкуренційна ринкова економіка" (ініціатива Олександра Вишнякова, яка є водночас прямим перекладом з французького та англійського текстів). Мабуть, вибирати потрібно буде передовсім між першим та третім варіантами (вони все-таки ближчі до ориґінального сенсу поняття); наразі ж учасники пристали на варіант "конкурентноздатна соціальна ринкова економіка".

Ці та інші термінологічні рішення семінару містяться в узгодженому словнику, із яким можна ознайомитися тут.

Володимир Єрмоленко