Jean Baudrillard,
Simulacres et simulation

3 липня 2004 року відбулася майстерня, присвячена перекладові однієї з найвідоміших книжок скандального французького філософа Жана Бодріяра Simulacres et simulation ("Симулякри й симуляція"). Переклад цієї книжки робить для Видавництва Соломії Павличко "Основи" Володимир Ховхун. Окрім нього в семінарі взяли участь головна редакторка видавництва Тетяна Соломаха та незмінний редактор "французьких" перекладів видавництва Михайло Москаленко.

Склад експертних рад також був традиційним як для майстерень із французьких філософських книжок. До філософської експертної ради ввійшли Олег Білий (Інститут філософії НАНУ), Сергій Йосипенко (Інститут філософії НАНУ) та Олексій Шевченко (Національний інститут проблем міжнародної безпеки). Експертами-мовознавцями стали Лілія Бадешко (Національний університет "Києво-Могилянська академія") та Орися Демська-Кульчицька (Іститут української мови НАНУ).

Якість перекладу - попри очевидне перекладачеве прагнення бути і максимально точним, і максимально обережним у передаванні смислу тексту - не викликала ані однозначного схвалення, ані однозначної критики. Майже всі експерти зійшлися на тім, що переклад Володимира Ховхуна загалом добрий, але часто дещо нерівний: деколи дуже вдалі перекладачеві знахідки перетинаються із більш суперечливими ходами. Втім, навряд чи можна було говорити про якусь згармонізовану експертну оцінку; радше кожен із експертів звертав увагу на моменти, значущі для неї чи для нього, і тому експертну критику можна було сприймати радше як засвідчення їхніх індивідуальних кутів зору на ті чи ті питання.

Особливість книжки постала ще й у тім, що найскладнішими для перекладу виявилися поняття, що їх можна без сумніву вважати засадничими для Бодріяра. Серед них - пара explosion-implosion, поняття dissuasion (як антонім до persuasion) , contresense, objet televis тощо.

Пара explosion-implosion у перекладачевому вихідному варіанті постала як „вибух” – „імплозія”. Слід сказати, що у Бодріяровому словнику implosion (“вибух” досередини речі чи явища, внутрішня, іманентна катастрофа культури, тексту, образу тощо) має постійні відсилання до його лексичного двійника explosion. І тому всі схилялися до збереження однокореневості цієї пари. Очевидно, що „делатинізовану” кальку „вибух” – „вбух” читачі навряд чи сприйматимуть серйозно. Тому ледь не єдина альтернатива поставала в запровадженні „латинізованої” копії „експлозія” – „імплозія”. На жаль, явна мовна провокація, до якої вдається Бодріяр, тут утрачатиметься; однак грамотна перекладачева чи редакторова примітка може її збалансувати.

Поняття dissuasion Бодріяр уживає ледь не так само часто, як і implosion. Dissuasion є також багатозначним: за ним ховається і проста операція „відмовляння” від дії (тут dissuasion є прямим антонімом до persuasion), і аґресивніше „залякування” чи „відлякування” від дії, і нейтральніше „відстрашування” (варіант Володимира Ховхуна), яке може й не нести в собі свідомого та явного погрожування. Найчастіше Бодріяр уживає це поняття для позначення паралізувальних ефектів деяких феноменів сучасної культури, що вбивають у дієвця мотивацію діяти і щось змінювати. Цілком можливо, поняття це Бодріяр позичає з теорії міжнародних відносин: в її контексті dissuasion є стратегією нарощування військового потенціялу не так для нападу чи оборони, як для мовчазного „відмовляння” потенційного ворога від будь-яких дій супроти себе.

По тривалих дискусіях і кількох більш чи менш вдалих варіантах перекладу („залякування”, „відлякування”, „зневолення” тощо), учасники все-таки пристали на варіант, що його запропонував сам перекладач („відстрашування”). Очевидно, однак, що це українське слово – як і, втім, його французький прототип – складно зрозуміти одразу, і тому його зміст, певно, також ліпше було б пояснити в стислому коментарі.

Щодо інших дискусій на майстерні, то варто звернути увагу на суперечки про те, чи слід перекладати назви кінофільмів, які Бодріяр наводить англійською мовою (мало того, називаючи їхніми назвами розділи своєї книжки): тобто чи слід писати „Апокаліпсис сьогодні” чи „Apocalypse Now”, „Китайський синдром” чи „China Syndrom” тощо. Майже всі експерти радили зберігати ориґінальні назви; однак із цією пропозицією передусім не погоджувався Михайло Москаленко. Про остаточне рішення видавництва дізнаємося, мабуть, після видруку книжки.

Compréssion a la César ухвалили перекладати як „компресія a la Сезар” чи „компресія в стилі Сезара”. Бодріяр посилається тут на об΄єкти – „компресії” - французько-італійського скульптора Сезара, зокрема на скомпресовані та деформовані уламки автомобіля, що скидаються на рештки „ідеальної аварії”. Із такими деформованими об΄єктами, де зовнішнє змішується із внутрішнім і водночас постає в правильній геометричній формі, Бодріяр порівнює архітектуру паризького Центру Помпіду (Бобура) – такий собі результат символічної “імплозії”.

La médiation visible et intelligible du Réel переклали – за спільної ініціативи Олега Білого та Андрія Кулакова – як „окоглядне й умоглядне опосередкування Реального”. Objet télévisé став „телевізованим об΄єктом” (дослівний переклад), тобто об΄єктом, що не існує поза його телевізійною презентацією. На жаль, не вдасться передати гру слів у понятті téléfission du reel (fission – це “розщеплення ядра”), тому не було ліпшого варіанту за той, що його запропонував перекладач: „телерозщеплення реального”.

Інші термінологічні рішення можна знайти у словнику, що ми його подаємо нижче.