Max Weber, Wirtschaft und
Gesellschaft
27 квітня 2002
року було проведено другу майстерню; її було присвячено
перекладу праці Макса Вебера “Wirtschaft und Gesellschaft”
["Господарство та суспільство"] (переклад здійснюється
Видавничим Домом “Всесвіт”; перекладач – М.Л.Кушнір).
"Господарство та суспільство" - своєрідний opus posthumum
Вебера (вперше опублікований 1921 року, після його смерті), який є
одним з найбільших і найважливіших текстів німецького
соціолога.
На семінарі були присутні
експерти: члени Галузевої ради (секція німецької мови, підсекція
соціології) д.філос.н. А.М.Єрмоленко (НаУКМА), д.соціолог.н.
О.І.Погорілий (НаУКМА), д.філос.н. А.О.Ручка (Інститут соціології
НАНУ); члени Мовознавчої ради к.філол.н. В.Д. Радчук (КНУ ім.
Т.Шевченка), д.філол.н. О.Д.Пономарів (КНУ ім. Т.Шевченка). Члени
Галузевої ради наголосили на тім, що для перекладу тексту М. Вебера
потрібна фахова робота наукового редактора, і що перекладач має
зробити свій переклад більш зрозумілим та доступним для читання.
Члени Мовознавчої Ради, прокоментувавши літературну якість
перекладу, зосередили увагу на проблемі транслітерації імен. В
обговоренні словника понять учасники зосередилися на ключових
термінах для соціології Вебера взагалі і для даної праці зокрема
(серед них були: Wirtschaft, Wirtschaften, Erwerbswirtschaft,
verstehende Soziologie, Wert, Werturteil, Zweckrationalitaet,
Gemeinschaft, Vergesellschaftung, Vergemeinschaftung). Загалом було
обговорено 18 понять. Великої уваги було приділено проблемі
перекладу назви: "Wirtschaft" пропонувалося перекладати
як “господарство”, а не “економіка”. Чи не головним пунктом
суперечки стала проблема перекладу поняття “verstеhende
Soziologie”. Дискусію між членами Галузевої та Мовознавчої рад
спричинили також поняття "Gemeinschaft" (поряд із
варіантом “спільнота” пронувався варіант “громада” та
"спільність") та "Zweckrationalitaet" (поряд із
звичною "цілераціональністю" звучав варіант "цільова
раціональність").
Дискусія навколо транслітерації
імен ішла головним чином між перекладачем та членами Мовознавчої
ради. Перекладач обстоював думку про необхідність замінити принцип
транслітерації принципом транскрибування (Ґьоте, Тьонніс і т.д.),
зберігаючи подвоєння та передаючи специфічні німецькі “умляути”.
Втім, ця думка не знайшла підтримки у членів Мовознавчої ради, які
аргументували свою позицію правилами українського правопису,
традиціями української мови та досвідом інших мов.
В результаті було створено
узгоджений словник понять:
|
verstehende
Soziologie
|
Термін залишено для подальшого обговорення |
М. Кушнір.
Оскільки українській мові не
властиві активні дієприкметники, і тому ми не можемо сказати
“розуміюча соціологія”, чи можна цей термін перекласти як
“соціологія розуміння”? Є в соціології таке поняття?
А. Ручка.
Поняття є, але самої “соціології розуміння” [як явища] немає.
А.
Єрмоленко.
Наприклад, російською мовою перекладають “понимающая социология”.
Але як це сказати українською?
О.
Пономарів.
“Соціологія розуміння”. В українській мові неможна сказати
“розуміюча соціологія”. Існують прикметники на кшталт “лежачий”,
[гнітючий] і т.д. Можна сказати “під лежачий камінь вода не тече”,
але не можна “камінь, лежачий на дорозі , я обійшов”. Треба
“камінь, що лежав на дорозі, я обійшов”.
А.
Єрмоленко.
Річ у тому, що “verstehende Soziologie” – це соціологія, яка
грунтується на тих соціальних актах, в основі яких лежить розуміння
– коли люди стикаються один з одним як суб?єкти. Якщо ми скажемо
“соціологія розуміння”, то йтиметься про частину соціологічної
науки, яка вивчає розуміння. Але у даному терміні “розуміння” – це
методологічний принцип, а не предмет соціології.
О.
Погорілий.
Справді, поняття “соціологія розуміння”
звучить ніби за аналогією із “соціологією культури”, “соціології
права” тощо. А це спотворює його зміст.
А. Ручка.
Є
соціологія, яка пояснює, тобто підходить до явища ззовні. А коли ми
кажемо “соціологія, яка розуміє”, йдеться про підхід
“ізсередини”.
М.
Кушнір.
Якщо дослівно перекладати цей термін з
німецької то Partizip I разом з іменником у даному разі означає
“соціологія, що розуміє”.
В.
Єрмоленко.
В українському терміні можна, не вдаючись
до дієприкметника, передати поняття “verstehende” у прикметнику –
наприклад “розуміннєва соціологія”.
|
Wirtschaft
Wirtschaften
Volkswirtschaftslehre
|
- господарство
- господарювання
- економічна теорія, теорія народного господарства (Єрмоленко) |
М.
Кушнір.
Тут певна система понять: “Wirtschaft”,
“Wirtschaften”, “Okonomie”, які дуже близькі за змістом. “Okonomie”
майже не зустрічається; вживаються, як правило, похідні прикметники
та прислівники, наприклад “okonomisch”. „Wirtschaft” я перекладав
як “економіка”, “Wirtschaften” – господарювання, “wirtschaftlich” –
господарчий, “okonomisch” – економічний. Переклад поняття
„Erwerbswirtschaft“ я брав із фахових словників. Ще питання, як
перекласти “Wirtschaftsbetrieb” – “господарча одиниця”?
А.
Єрмоленко.
В даному випадку – “підприємство”. Що ж до
інших понять: “Wirtschaft” вживається і як господарство, і як
економіка. І тому не варто робити однозначне розмежування. Тут
переклад часто залежатиме від контексту. Але в даному випадку [в
т.ч. і у назві] “Wirtschaft” треба залишити як “господарство”. Річ
у тім, що в цій праці Вебер досліджує не економіку у сенсі
сучасної, модерної економіки, як про неї йдеться в сучасній
літературі, наприклад у Нікласа Лумана, тобто в сенсі окремої
системи сучасного суспільства. Вебер здійснює тут скоріше
історичний аналіз типів господарювання. І на цьому треба
наголосити.
О.
Погорілий.
Справді, Вебер належить до німецької
економічної школи, яка полемізувала з британською традицією.
Німецька школа наголошувала на понятті "Wirtschaft" як на
певному національному господарському організмі, який є самобутнім.
Натомість британська економічна школа нівелювала [партикулярні
відмінності] та прагнула вивести загальну економічну теорію,
значущу для всіх часів та всіх народів.
А крім того не забуваймо, що
"економіка" – термін грецький, пов’язаний із
"ойкос", домом, відтак "економіка" - відпочатку
означає "домогосподарство", і що Арістотель, окрім
"економіки" вживав також поняття
"хрематистика". "Хрематистика" стосується того,
що йде на ринок, на продаж, а "економіка" - того, що йде
для дому. Тобто протиставлення двох економічних укладів йде ще від
давньогрецьких часів. Але сучасна "економіка" - це,
звичайно, не "домашнє господарство": протягом двох із
половиною тисяч років семантика слова змінилася.
А.
Єрмоленко.
Далі: є ще поняття “Volkswirtschaftslehre”
та “Sozialokonomie“. Пан Кушнір перекладає як “політична економія”.
Із цим я не згоден, тому що “політекономія” – це класична
політекономія, тобто А. Сміт, Д. Рікардо і т.д.; Маркс теж вживає
цей термін. Це мета-економічна теорія. Але вже близько кінця ХІХ-го
століття та на початку ХХ-го в західній економічній науці
вживається термін “економічна теорія”. Тому “Volkswirtschaftlehre”
я запропонував би перекладати або як “економічна теорія”, або як
“теорія народного господарства”.
О.
Погорілий.
І крім того, наскільки я знаю, в німецькій
науковій лексиці немає "політекономії". У них є
"Nationalokonomie", а цих англіцизмів німці просто не
сприймають.
|
Erwerbswirtschaft
|
- господарство, спрямоване
на прибуток (А. Єрмоленко)
- продукувальне господарство
(О. Погорілий)
|
А.
Єрмоленко.
“Erwerbswirtschaft” можна перекладати як
“господарство, спрямоване на прибуток”.
М.
Кушнір.
Річ у тому, що фахові словники дають
один-єдиний варіант: “промислове господарство”. Але в мене немає
впевненості, що саме так має бути.
А.
Єрмоленко.
Тут ідеться ось про що.
"Bedarfsbedeckungswirtschaft" - це господарство, яке
спрямоване на людські потреби, на задоволення потреб або попиту. Це
пов’язане з розрізненням Маркса між споживчою вартістю та міновою
вартістю. Ці терміни йдуть поруч і в Макса Вебера: є раціональне
господарство, що зорієнтоване на прибуток, а є натуральне
господарство, яке спрямоване на задоволення потреб і виготовлення
споживчих вартостей.
О.
Погорілий.
Мені здається, що в понятті
"Erwerbswirtschaft" йдеться про протиставлення двох
базових економічних категорій - "привласнювального
господарства" (до неолітичної революції - приручення тварин і
т.д.) та "продукувального господарства".
|
wirtschaftsgeschichtlich
|
-історико-економічний |
|
Wert
Werturteil
|
- цінність
- вартість
- ціннісне судження
- судження про цінність
- оцінне судження (тж. Wertungurteil) (О. Пономарів)
|
А.
Єрмоленко.
Поняття "Wert" має кілька
коннотацій. Воно може означати "вартість", однак у даному
контексті це, передусім, "цінність". Тому тут треба мати
на увазі, що в політекономічній літературі "Wert",
фактично, перетворюється на "вартість". Але в німецькій,
зокрема, і в економічній літературі зберігається коннотації
"цінності". Тому що коли йдеться про ціннісну орієнтацію
дії, то, скажімо, коли вживається слово "Werturteil", то
йдеться про ціннісне або оціночне судження.
А. Ручка.
Я
мав довгу практику з цими поняттями, і можу сказати, що
"Werturteil" – це "ціннісне судження".
Натомість "оцінне судження" - це
"Wertungurteil". Тут є нюанси, тому що "оцінне
судження" [відбувається] на основі емотивності, а
"ціннісне судження" - [на ґрунті] якихось цінностей
епохи.
М. Кушнір.
У
тлумачному словнику "das Werturteil" дається як "ein
Urteil uber den Wert von etwas" – "судження про цінність
чогось".
А.
Ручка.
Або "ціннісне судження".
В.
Терлецький.
Справді, це одне й те саме. У
"ціннісному судженні" виказується цінність
чогось.
|
zweckrational
Zweckrationalitaet
Wertrationalitaet
|
- цілераціональний, цільовораціональний
- цілераціональність
- цільова раціональність
- ціннісна раціональність
|
М. Кушнір.
Залежно від контексту я пропонував два варіанти:
"цільовораціональний" та "раціональний за
метою".
А.
Єрмоленко.
У німецькій мові є два близькі одне до
одного поняття: "Ziel" та "Zweck".
"Ziel" - це щось безпосереднє. А "Zweck" може
означати навіть метафізичну, більш далеку мету. Але річ у тім, що
самі німці ці поняття дуже часто змішують. І в даному випадку мені
здається, що "zweckrational" слід перекладати просто:
"цілераціональний", а “Zweckrationalitaet” –
"цілераціональність". Йдеться про таку соціальну дію, яка
ґрунтується на схемі "ціль" – "засіб" –
"результат".
О.
Погорілий.
У Вебера є досить чітка типологія форм
соціальної дії. Це нераціональні форми соціальної дії – традиційна
та емоційна – і два типи раціональної соціальної дії:
формальнораціональна або цілераціональна та цінніснораціональна.
Тобто Вебер інколи вживає слово "цілераціональний" як
синонім "формально-раціонального".
А.
Ручка.
Цілераціональність – це калькульована
орієнтація, а ціннісна раціональність – некалькульована. Тобто ми,
орієнтуючи наші дії на певну мету, підбираємо під неї засоби і
відповідним чином прямуємо до неї.
О.
Пономарів.
Теоретично і "цілераціональний"
і "цільовораціональний" в українській мові цілком
можливі. Але якщо "Wertrationalitaet" перекладати як
"цінніснораціональний", тоді
"Zweckrationalitaet" варто передавати поняттям
"цільовораціональний", а не "цілераціональний",
тому що якщо "ціннісно-раціональний" ми утворюємо не від
"ціни", а від "цінності", то і друге поняття
маємо утворювати не від іменника "ціль", а від
прикметника "цільовий".
А.
Єрмоленко.
На сторінках тексту часто можна побачити, що цей термін
перекладається як "товари". На мій погляд, його треба
перекладати словом "блага". Тому що німецькою мовою є
слова "Ware", яке позначає товар. Але інколи, звичайно,
переклад залежатиме від контексту.
|
Sitte
Konvention
|
- звичай (Єрмоленко)
- звичка (Кушнір)
- звичай (Кушнір)
- конвенція
|
М.
Кушнір.
"Konvention" я здебільшого
перекладаю як "звичай", а "Sitte" – як
"звичка". Є в соціології розрізнення між цими двома
поняттями?
А.
Єрмоленко.
Річ у тому, що поняття "Sitte"
та "Konvention" дуже часто вживаються як синоніми. Вони
означають "звичаї" або "традиції". Тому,
наприклад, "конвенційна мораль" - це традиційна мораль
(скажімо, у Кольберґа). Відтак, я вважаю, що ці терміни часто-густо
постають як синоніми. І вони можуть перекладатися словом
"звичай" – але аж ніяк не "звичка". У Канта,
скажімо є праця "Основи метафізики звичаїв" – Metaphysik
der Sitten.
|
Gemeinschaft
|
- спільнота (Єрмоленко, Погорілий)
- спільність, громада (Кушнір)
|
М.
Кушнір.
Це поняття я перекладав як
"спільність". У словниках даються варіанти:
"спільність", "співдружність";
"громада", "об’єднання".
А.
Єрмоленко.
У німецькому обізі це поняття має давню
традицію. Принаймні у Геґеля ми можемо знайти протиставлення
"Gemeinschaft" та "Gesellschaft". Альфред
Тьонніс назвав навіть свою книжку "Gemeinschaft und
Gesellschaft". Мені здається, що "Gemeinschaft"
треба перекладати словом "спільнота",
"Gesellschaft" - як суспільство. Спільнота - це
безпосередні стосунки, які пов’язані з традиційними формами
взаємодій. Хоча в деяких випадках це поняття можна передавати і як
"громада".
О.
Погорілий.
Але якщо йдеться про контекст, пов’язаний
із Тьоннісом, то "Gemeinschaft" треба перекладати тільки
як "спільнота", або принаймні "спільність", але
ні в якому разі не як "громада". Адже для
"громади" в німецькій мові є інший відповідник –
"Gemeinde". Тобто у цьому випадку я теж схиляюся до
варіанту "спільнота".
А.
Ручка.
"Спільнота" – це локальна
спільність.
В.
Радчук.
Чому тілька локальна спільність - є ще
"світова спільнота".
С.
Пролєєв.
Під словом "локальна" тут мається
на увазі не те, що вона обмежена кордонами, а те, що вона тісно
пов’язана внутрішніми зв’язками.
О.
Погорілий.
Річ у тому, що до спільноти ми належимо
від народження. А "Gesellschaft" вибрати можна, тому що
воно утворюється раціональними зв’язками.
|
Vergesellschaftung
Vergemeinschaftung
|
- усуспільнення
-успільнотнення
|
|
Veralltaeglichung des
Charismas
|
- секуляризація харизми
(Єрмоленко)
|
| 
