Niklas Luhmann,
Zweckbegriff und Systemrationalitaet

24 квітня 2004 року відбулася "німецька" майстерня. Переклад книжки відомого німецького соціолога та соціального філософа Нікласа Лумана Zweckbegriff und Systemrationalitaet презентував перекладач і філософ, кандидат філософських наук Михайло Бойченко. Окрім перекладача, книжку презентував науковий редактор видання Вахтанг Кебуладзе (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, неодноразовий експерт і учасник "Лабораторії наукового перекладу") та директор видавництва "Курс" Ганна Чудутова. Експертами галузевої ради стали Андрій Богачов (Київський національний університет ім. Т. Шевченка), Анатолій Єрмоленко (Інститут філософії НАНУ) та Віталій Нечипоренко (Київський національний лінгвістичний університет). До мовної ради ввійшли перекладач Олекса Логвиненко та українознавець Лариса Масенко (Національний університет "Києво-Могилянська академія).

Висловлюючи свої враження від прочитаного тексту, майже всі учасники підкреслили його надзвичайну складність. Справді, Лумана справедливо вважають одним із найскладніших - і стилістично, і концептуально - німецьких соціологів другої половини ХХ-го століття. Попри ретельність і беззаперечну компетентність перекладача, його точне розуміння змісту німецького тексту, експерти вказали на синтаксичну ускладненість українського тексту, що часто робить читання невиправдано нелегким. Перекладачеві порадили позбуватися синтаксичних кальок з німецької мови, вдаватися до вільнішої стилістики і більшої уваги приділяти деталям, словам-нюансам, що деколи частково, а деколи радикально трансформують зміст тексту.

Термінологічну частину ми почали з обговорення слова Zweck. Постало питання, чи варто в українському тексті розводити поняття Zweck та Ziel, перекладаючи їх, відповідно, як "мета" та "ціль". Поза тим, чи варто наголошувати на тім, що "мета" є чимось загальнішим і абстрактнішим, а "ціль" - чимось конкретнішим? І як бути з тим, що в українській мові відсутня множина для слова "мета": чи варто вдаватися до новотвору "мети", відрізняючи їх у такий спосіб від "цілей"?

Михайло Бойченко поставив під сумнів розрізнення між "метою" та "ціллю" в контексті саме цієї книжки Лумана. За його словами, Луман не проводить чіткої відмінності між Zweck та Ziel, і тому навряд чи нагальною є потреба семантично розрізнювати "мету" та "ціль": обидва українські слова можна вживати співзамінно, як синоніми. Анатолій Єрмоленко наголосив на тім, що в цій книжці Луманові йдеться про теорію дії, отож про пов’язану із дією проблему мети та про здатність системної теорії адекватно витлумачити соціальну дію. В контексті ж теорії дії слововживання може бути подвійним: з одного боку, адекватніше говорити про "мету дії", ніж про "ціль дії"; з іншого боку, теорія дії передбачає поняття Zweckrationalitaet: "цілераціональності".

Дискусійною стала і ціла система понять, пов’язаних із словом Zweck: Zwecksetzung, Zweckverwirklichung, Zweckerreichung та Zweckerfüllung. Відпочатку робоча група схилялася до калькування німецького словотвору, вдаючися до слів "цілепокладання" (Zwecksetzung), "цілездійснення" (Zweckverwirklichung), "ціледосягнення" (Zweckerrreichung) тощо. Але зрештою, від цієї практики вирішили відмовитися і вдаватися до звичніших для української мови конструкцій: "визначення (визначання*) мети" (Zwecksetzung), "реалізація мети" (Zweckverwirklichung), "здійснення (здійснювання*) мети" (Zweckerfüllung) та "досягнення (досягання*) мети" (Zweckerreichung).

Ключовий для Лумана термін Komplexitaet Михайло Бойченко відпочатку перекладав як "комплексність". І хоча і Вахтанг Кебуладзе, і Андрій Богачов, і експерти-мовники більше схилялися до "складності", Михайло Бойченко та Анатолій Єрмоленко змогли переконати в тім, що Луманова "комплексність" має дещо інше семантичне поле, ніж слово "складність". Справді, "комплексність" передбачає радше переплетення смислів всередині системи, і в цьому контексті навряд чи можна говорити про те, що смисли "складаються" чи "докладаються" один до одного.

Німецьке поняття Umwelt вже вкотре повертається на семінари "Лабораторії". Воно виринало і в книжці Альфреда Шютца та Томаса Лукмана Strukturen der Lebenswelt("Український центр духовної культури", Київ), і в книжці К. М. Маєра-Абіха Aufstand fuer die Natur (видавництво "Лібра", Київ). Ясна річ, слід зважати, що різні автори тлумачать це поняття по-різному. У Лумана йдеться про довкілля систем, оточення, що в них системи функціонують. Михайло Бойченко пропонував сполуку "навколишній світ", аби зберегти присутнє в німецькому терміні і таке важливе для німецької філософії ХХ-го століття слово "світ" (Welt), однак експерти погодилися, що у Лумана слово "світ" не несе особливої навантаги. Віталій Нечипоренко пропонував передавати Umwelt як "середовище", однак Анатолій Єрмоленко зазначив, що переклад поняття Umwelt слід позбавити невластивих Лумановим "системам" онтологічних рис, що їх можна почути в слові "середовище". Поза тим, Луман постійно наголошує, що стосунки системи із їхніми Umwelt'ами аж ніяк не можна презентувати "геометрично" (приміром, коли система перебуває "всередині середовища"). Отож, учасники вирішили перекладати Umwelt як "довкілля", у такий спосіб далеко розширюючи зміст українського слова за межі ідеї природного довкілля.

Слово Kausalitaet знову став каменем спотикання. На жаль, нині не маємо в українській філософській та, ширше, гуманітарній спільноті згоди, чи слід удаватися до латинської кальки ("каузальність") чи до українського слова. Якщо ж до українського, то постає питання добору цього слова: чи слід уживати "причинність" (в якому чутні алюзії на прикметник "причинний" - "божевільний") чи до слова "причиновість", до якого ми самі намагалися схилити учасників. Зрештою, ми порадили Михайлові Бойченку вибирати між "каузальністю" та "причиновістю".

* У дужках подаємо процесові віддієслівні іменники

Переклад інших понять, які викликали певні суперечки, ми подаємо нижче, у нашому традиційному словнику.