Вхід до системи
Логін:  
Пароль:  

24 вересня 2005 р.

Термінологічний семінар

ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ БЛОК ТЕРМІНОЛОГІЇ ЄС:
3-Й СТОВП ЄС (ЮСТИЦІЯ ТА ВНУТРІШНІ СПРАВИ), СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, ЄВРОПА ГРОМАДЯН

конференц-зала Міжнародного фонду "Відродження"

11:00 - 17:00

Учасники семінару:


Тематична експертна група:

Ігор Грицяк
кандидат юридичних наук, доцент кафедри європейської інтеграції Національної академії державного управління при Президентові України, докторант кафедри державного управління і менеджменту
Контакти: Тел.: 253 58 46; 253 27 59; 253 27 51 (роб.), e-mail: doslid@ukr.net.

Геннадій Друзенко
віце-президент Інституту європейської інтеграції (м. Жешув, Польща), член Науково-експертної ради при парламентському Комітеті з питань Євроінтеграції, експерт аналітичної групи "Лабораторії наукового перекладу євроінтеґраційної термінології"
Контакти: Тел.: 430 22 78, e-mail: druzenko@voliacable.com.

Тарас Качка
заступник директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства, загальний редактор українського перекладу Конституційних актів Європейського Союзу, експерт аналітичної групи "Лабораторії наукового перекладу євроінтеґраційної термінології"
Контакти: e-mail: taras.kachka@gmail.com.

Володимир Лавриненко
кандидат історичних наук, директор Центру "Демократія та розвиток",
доцент кафедри управління, соціології та європейської інтеграції Національного Педагогічного Університету ім. П. Драгоманова, дослідник політичних аспектів інтеграційних процесів у Центральній та Східній Європі
Контакти: Тел.: (044) 232 46 32, 230 92 87 (роб.), e-mail: cdd@ln.ua.

Юлія Мовчан
консультант сектору перекладів актів європейського права Інституту законодавства Верховної Ради України
Контакти: Тел.: 235 04 96 (роб.), e-mail: um81@mail.ru.

Сергій Плотян
головний консультант секретаріату Комітету з питань Європейської інтеграції Верховної Ради України
Контакти: plotyan@rada.gov.ua.

Мовознавча експертна група:

Орися Демська-Кульчицька
кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту української мови НАНУ.
Контакти: тел. 229 18 85 (роб.)

Ольга Кочерга
кандидат фізико-математичних наук, термінознавець, професійний укладач словників.
Контакти: тел. 525 69 58 (д.), e-mail: kocherga@bitp.kiev.ua

 
європейські студії
освіта та освітня політика
філософія
літературознавство
історія
економіка та економічна теорія
соціологія
політологія та політична теорія
Лабораторія наукового перекладу євроінтеграційної термінології. Семінари 9-10
Головна >> Семінари

24 вересня 2005 р.

Термінологічний семінар

ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ БЛОК ТЕРМІНОЛОГІЇ ЄС:
3-Я КОЛОНА ЄС (ЮСТИЦІЯ ТА ВНУТРІШНІ СПРАВИ), СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, ЄВРОПА ГРОМАДЯН

Зі словником, узгодженим на семінарах 24 вересня, можна ознайомитися тут

У семінарах взяли участь доцент кафедри європейської інтеграції Національної академії державного управління при Президентові України Ігор Грицяк, віце-президент Інституту європейської інтеграції (м. Жешув, Польща) Геннадій Друзенко, заступник директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Тарас Качка, консультант сектору перекладів актів європейського права Інституту законодавства Верховної Ради України Юлія Мовчан, політичний експерт Володимир Лавриненко, головний консультант секретаріату Комітету з питань Європейської інтеграції Верховної Ради України Сергій Плотян, термінолог Ольга Кочерга та заступник директора Інституту української мови Орися Демська-Кульчицька. Поза тим, ми сподіваємося, що своє бачення термінології з юстиції та внутрішніх справ ЄС запропонує член правління Фулбрайтівського товариства та доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Мирослава Антонович.

Отже, кілька слів про термінологію, що її обговорювали на семінарі.

Поняття Justice and Home Affairs (позначення третьої колони ЄС) ухвалили перекладати як "юстиція та внутрішні справи" (ЮВС); цей термін нині є вже доволі усталеним. Натомість інше ключове поняття, в якому фігурує поняття justice - сполука area of freedom, security and justice - є проблематичнішим. Як у контексті цієї сполуки перекладати поняття justice: етично-правовим поняттям, що позначає цінність ("справедливість") чи суто правовим поняттям "правосуддя"? На семінарі учасники схилилилися до першого варіанту ("простір свободи, безпеки та справедливості").

Втім, це поняття, напевно, буде ще раз винесено на обговорення. Контекст уживання цієї сполуки змушує засумніватися в обраному варіанті: поняття area of freedom, security and justice вживають в установчих договорах як на позначення мети інтеграції в межах третьої колони ЄС (див. початок розд. VI Договору про Європейський Союз: the Union's objective shall be to provide сitizens with a high level of safety within an area of freedom, security and justice by developing common action among the Member States in the fields of police and judicial cooperation in criminal matters and by preventing and combating racism and xenophobia). У цьому та подібних контекстах йдеться не так про "справедливість" як абстрактну цінність, а про механізми створення всеєвропейської системи правового захисту громадян (див. також наступне речення зі статті 29: (That objective shall be achieved by preventing and combating crime, organised or otherwise, in particular terrorism, trafficking in persons and offences against children, illicit drug trafficking and illicit arms trafficking, corruption and fraud)

Поняття police and judicial cooperation in criminal matters вирішили перекласти як "поліційна та судова співпраця в кримінальних справах". Прикметник "поліційний", на думку Ольги Кочерги та Орисі Демської-Кульчицької, точніший, ніж "поліцейський" через те, що утворений безпосередньо від іменника "поліція" (пор. "інновація" - "інноваційний", "корупція" - "корупційний", "опозиція" - "опозиційний", "міграція" - "міграційний" тощо), а не від слова "поліцейський". Аналогічно, European Police Office переклали як "Європейська поліційна служба"

Великі дискусії викликало поняття Unit у контексті European Judicial Cooperation Unit (Eurojust). Unit є "одиницею структури", і в цьому сенсі його можна було назвати "відділом" чи "підрозділом", але проблема в тому, що на час створення цієї інституції вона замислювалася як цілком окрема й не була "відділом" ширшої структури. На жаль, в українській мові так і не знайшли адекватного іменника, що відповідав би слову Unit; тому вирішено було залишити слово "підрозділ", попри те, що семантично і "підрозділ" і "відділ" відповідають англійському department.

Prosecuting authorities вирішили перекладати як "звинувачувальні органи" (в жодному разі не "обвинувачувальні": "обвинувачення" є копією російського "обвинение", натомість українській мові притаманніший іменник з префіксом з-: "звинувачення"); judicial authorities - як "судові органи".

У низці сполук, що містить слово fight (нім. Bekampfung, фр. lutte) постало питання прийменника: чи слід говорити про "боротьбу з…" чи про "боротьбу проти…". Більшість експертів погоджувалася на другий варіант, аби уникнути двозначності прийменника "з", що також містить семантику спільності.

Поза тим, у сполуці fight against drugs постало питання про те, чи варто говорити про "боротьбу проти наркотиків", "боротьбу проти обігу наркотиків", "боротьбу проти торгівлю наркотиками" тощо. Погодилися на першому варіанті ("боротьба проти наркотиків"): він хоч і незграбніший, але точніший, бо включає в себе боротьбу з виробництвом, обігом та вживанням наркотиків.

Поняття trafficking здебільшого вирішили перекладати як "торгівля": trafficking in persons - "торгівля людьми", illicit arms trafficking - "незаконна торгівля зброєю" тощо. Тільки в сполуці illicit drug trafficking вирішили, окрім варіанту "незаконна торгівля наркотиками" вдатися також до поширенішого в українському мовному контексті варіанту "незаконний обіг наркотиків".

У контексті теми trafficking in persons цікавим виявилося поняття smuggling of human beings. Дослівно smuggling - це "контрабанда"; але в контексті торгівлі людьми було вирішено не вживати цього поняття, а застосувати сполуку "незаконне переміщення людей через кордон".

Protection of personal data вирішили перекласти як "захист особових даних". Personal data ("дані про особу") вирішили перекласти як "особові дані" (пор. "особова справа"), а не "особисті" чи "персональні" дані (ці останні прикметники присвійні: вони мають семантику "дані особи", а не "дані про особу").

Forensic research вирішили перекласти як "криміналістична експертиза" (ключем до цього варіанту стала французька сполука: la recherche en criminalistique та, меншою мірою, німецька: kriminaltechnische Forschung). Цьому варіантові віддали перевагу перед, приміром, "судово-медичною експертизою": остання може бути складовою криміналістичної експертизи.

Далі учасники обговорили термінологію правових інструментів ЄС, чинних в межах сфери юстиції та внутрішніх справ (ЮВС). Decision та framework decision вирішили перекладати, відповідно, як "рішення" та "рамкове рішення". Тут слід сказати, "рішення" як тип нормативно-правового акту в межах третьої колони ЄС до певної міри відрізняється від "рішення" як правового інструменту в межах першої колони ("Європейської Спільноти"). І навіть більше: "рамкове рішення" ближче до того, що в Спільноті називається "директивою": обидва документи фіксують результат, який мають досягти держави-члени, залишаючи за ними право вибору методик, якими вони цього результату досягатимуть (binding as to result to be achieved). Цю відмінність фіксує німецька мова: decision у першій колоні перекладається німецькою як Entscheidung, decision та framework decision у третій колоні перекладаються, відповідно, як Beschluss та Rahmenbeschluss. Якщо ще взяти до уваги, що українське слово "рішення" використовують також у судовій термінології (переклад англ. judgement, нім. Urteil, фр. jugement), а також на позначення абстрактного поняття ("ухвалити рішення"), ситуація в українському слововжитку стає доволі заплутаною. Напевно, не маємо достатньо точних ресурсів для розмежування Entscheidung - Beschluss - Urteil (пропоновані варіанти "рішення" - "ухвала" - "присуд" з різних причин стикалися з критикою фахівців), тому принаймні слід зважати на цю багаторівневість та багатозначність слова "рішення".

В контексті термінології третьої колони ЄС важливим є розрізнення між joint action та common action (це розрізнення присутнє і в інших двох основних мовах ЄС: нім. gemeinsame Massnahme - gemeinsame Vorgehen, та фр. action commune - action en commun). Joint action є назвою типу правового інструменту, що був чинним до змін, внесених Амстердамським договором, і його ухвалили перекладати так, як і аналогічну назву в контексті СЗБП: "спільна дія", якщо йдеться про назву типу документу взагалі та "Спільна дія" (перше слово з великої літери), якщо йдеться про конкретний правовий акт з номером та датою публікації в Офіційному віснику. Те саме стосується поняття joint position ("С(с)пільна позиція").

Натомість common action вживається в розділі VI Договору про Європейський Союз як абстрактне поняття (пор. фразу зі статті 29: Common action in the field of police cooperation shall include: (a) operational cooperation between the competent authorities , including the police, customs and other specialised law enforcement services of the Member States in relation to the prevention, detection and investigation of criminal offences; etc). Поняття сommon action вживається також і в інших статтях установчих договорів та проекту Конституції, причому завжди як абстрактне поняття. Тому аби не плутати це поняття з назвою нормативного документу, common action вирішили перекладати як "спільна діяльність", і в жодному разі не як "спільна дія".

Знову енергійні дискусії спровокувало поняття free movement (of persons, goods, services and capital). Маємо принаймні три варіанти перекладу: "вільний рух", "вільне пересування", "вільне переміщення". Поняття "рух" абстрактніше, ніж "пересування" та "переміщення": в двох останніх поняттях більше семантики фізичної зміни місця, менш коректної відносно "послуг" (services) та "капіталу" (capital). Натомість поняття "рух" може виглядати дивним у дієслівних конструкціях, наприклад, сполуці right to move freely within the territory of Member States (стаття 39 (б) Договору про заснування Європейської Спільноти), яку, очевидно, ліпше перекласти як "право вільно пересуватися на території держав-членів", ніж "право вільно рухатися на території держав-членів".
Оскільки учасники не досягли остаточної згоди, ми, враховуючи всі почуті думки, спробуємо запропонувати своє розв'язання цієї дилеми: у збірних конструкціях, які стосуються всіх чотирьох свобод, залишати поняття "рух" ("вільних рух осіб, товарів, послуг та капіталу"), адже "пересування" та "переміщення" є фізичними різновидами руху; натомість коли йдеться окремо про першу свободу (free movement of persons) допускати синонімію "рух" / "переміщення" / "пересування".

Низка цікавих понять пов'язана зі словом asylum ("притулок"). Asylum policy переклали як "політика щодо притулку"; right of asylum - як "право на притулок". Найдискусійнішим стало поняття asylum seekers. В Україні це поняття часто перекладають як "шукачі притулку", однак німецькі та французькі аналоги - вони взяті, зокрема з документів європейського Центру інформації, аналізу та обміну з питань притулку (СIREA) - вказують на більш формальний статус: фр. demandeurs d'asile (букв. "прохачі притулку")