Новий етап проекту "Лабораторія наукового перекладу", що його здійснюють Центр міжкультурної комунікації НаУКМА та Молодіжний гуманітарний центр за підтримки Міжнародного фонду Відродження та Національного університету "Києво-Могилянська академія" присвячено продовженню термінологічної роботи, розпочатої чотиримовним англійсько-німецько-французько-українським Словником термінології Європейського Союзу (Київ, К.І.С., 2007).
 
Нинішній етап проекту присвячено спільній експертній роботі над Німецько-українським термінологічним словником філософії та гуманітарних наук.
 
Словник буде створено як на основі минулих семінарів "Лабораторії наукового перекладу", так і спираючись на результати 5-и термінологічних семінарів у рамках нинішнього етапу проекту.

--------------

29.11.2008 у Києво-Могилянській академії в рамках роботи «Лабораторії наукового перекладу» відбувся семінар на тему  «Термінологія філософії права і моральної філософії».

У семінарі взяли участь:

Доповідач:

Андрій Баумейстер – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Траса Шевченка

Експерт галузевої ради:

Віталій Нечипоренко – кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу соціальної філософії Інституту філософії ім.. Г. Сковороди НАН України

Експерт термінознавчої ради:

Ольга Кочерга – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий працівник Інституту теоретичної фізики імені М. Боголюбова, голова фізико-математично-астрономічного термінологічного семінару

Модератор:

Вахтанґ Кебуладзе – кандидат філософських наук, докторант кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Траса Шевченка, координатор проектів Центру міжкультурної комунікації Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Інші учасники семінару:

Володимир Єрмоленеко, Іван Іващенко, Віктор Козловський, Віталій Терлецький, Ганна Бояндіна.

Вахтанґ Кебуладзе ознайомив учасників семінару з планом проведення семінарів «Лабораторії наукового перекладу» на 2008 – 2009 роки. Зокрема він повідомив про те, що в цей період  заплановано провести 5 термінологічних німецько-українських семінарів, щоби потому на їхній підставі й на підставі вже проведених семінарів «Лабораторії наукового перекладу» укласти електронну версію «Німецько-українського термінологічного словника філософії і гуманітарних наук».

Андрій Баумейстер запропонував увазі експертів й інших учасників семінару список термінів і вказав на необхідність ураховувати різні нюанси перекладу залежно від теоретичного контексту термінів.

Віталій Нечипоренко закликав прагнути до однозначності перекладу та узгодженості філософської термінології з термінологією споріднених гуманітарних дисциплін.

Ольга Кочерга натомість указала на принципову неможливість однозначності перекладу, хоча й схвально поставилася до такої максими укладання словника.

Вахтанґ Кебуладзе вказав на необхідність обережного ставлення до вже наявної термінології таких практичних сфер наукової термінології, як юриспруденція, економіка й психіатрія.

Віталій Терлецький відповів на це, що слід все ж таки прагнути до поступових змін у термінології і цих наук з огляду на недосконалість їхньої термінології, що дається взнаки в неоковирності певних понять, а іноді в прямому калькуванні термінів з російської мови.

Потому учасники семінару перейшли до обговорення запропонованих термінів. Особливу дискусію викликали терміни пов’язані зі словами «Geltung» (узгоджені варіанти переклади: значущість, значність, чинність)  і «Sitte» (узгоджений варіант перекладу – звичай, але за умови перекладу поняття «Brauch» як «заведення», а «Gewohnheit» як «звичка» зі збереженням уже усталеного перекладу терміна «Gewohnheitsrecht» як «звичаєве право»).

Таблицю німецьких термінів і узгоджених варіантів українських перекладів можна завантажити тут.