Лабораторія наукового перекладу публікує огляд своєї діяльності
у 2007 році
СЛОВНИК ТЕРМІНОЛОГІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Основною подією Лабораторії минулого року стала
публікація чотиримовного
(англійсько-німецько-французько-українського) Словника термінології
Європейського Союзу.
Словник став результатом кількарічної роботи проекту
"Лабораторія наукового перекладу євроінтеграційної
термінології", що її здійснювали Центр міжкультурної
комунікації Національного університету Києво-Могилянська
академія та ГО Молодіжний гуманітарний центр за
підтримки Міжнародного фонду
"Відродження" та Національного
університету Києво-Могилянська академія.
Словник поширено серед цільової аудиторії, зокрема надіслано до
найбільших бібліотек України, провідних ВНЗ, Міністерства
закордонних справ України, Міністерства юстиції України,
Міністерства економіки України, Представництва Європейської Комісії
в Україні, посольств України в державах-членах ЄС, посольств держав
ЄС в Україні, провідних аналітичних центрів, що спеціалізуються на
європейській тематиці, провідних перекладацьких агенцій.
ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ТА ТЕКСТОЛОГІЧНІ СЕМІНАРИ
Крім того, у 2007 році в рамках роботи «Лабораторії
наукового перекладу» відбулося 10 семінарів (3 термінологічних і 7
обговорень перекладів книжок). У семінарах взяли участь
перекладачі, редактори, мовознавці і фахівці з різних галузей
гуманітарного знання.
На основі матеріалів проведених в цьому і в
попередніх роках семінарів укладено електронний чорновий варіант
«Німецько-українського словника
гуманітарних наук». Подальша робота над словником та
його публікація стане пріоритетами роботи „Лабораторії” 2008
року.
ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЕМІНАРИ
1. Термінологія трансцендентальної філософії
Семінар відбувся 24 лютого 2007 року
Доповідачі: Олексій Вєдров, Іван Іващенко
Експерти Галузевої ради: Андрій Богачов, Віталій Терлецький
Експерт Термінознавчої ради: Ольга Кочерга
В основі винесеного на обговорення
термінологічного списку – термінологія Канта і Геґеля (передусім,
переклад Вступу до «Феноменології духу» Геґеля, який зробив Іван
Іващенко) та термінології трансцендентальної прагматики (список
розробив Олексій Вєдров).
Мета семінару – уніфікація варіантів
перекладів, що існують в українському філософському колі, адже
термінологія трансцендентальної філософії тяжіє до строгості та
більш-менш однозначного вживання понять.
З другого боку, варто зважати на те, що повною
мірою уніфікувати термінологію неможливо, адже, скажімо,
трансцендентальна прагматика передбачає залучення природної мови до
наукового дискурсу, а відтак – і наявних у ній неоднозначностей.
Також слід враховувати, що запропоновані терміни вживають не лише в
трансценденталізмі, а також в інших інтелектуальних традиціях.
2. Термінологія психоаналізу
Семінар відбувся 19 травня 2007 року
Доповідач: Вадим Менжулін
Експерти Галузевої ради: Валерія Андрієвська, Світлана
Уварова
Експерт Термінознавчої ради: Ольга Кочерга
На семінарі було розпочато процес узгодження
української психоаналітичної термінології з німецькою, англійською
і французькою термінологією цієї сфери.
Головна проблема полягає в неоднозначності
самих психоаналітичних термінів, сенс яких зазнав помітної
модифікації впродовж розвитку психоаналітичної теорії. Ситуація
ускладнюється ще й тим, що психоаналітична термінології щільно
пов’язана з практикою її застосування в терапії.
3. Термінологія картезіанства
Семінар відбувся 20 жовтня 2007 року
Доповідачі: Андрій Баумейстер, Олег Хома
Експерти Галузевої ради: Андрій Богачов, Тарас Кононенко
Експерт Термінознавчої ради: Ольга Кочерга
Складності перекладу термінології
картезіанства зумовлені низкою проблем, і передусім тим, що
український гуманітарний простір недостатньо долучений до
інтелектуального і культурного простору філософії Декарта.
Яскравим проявом цієї ситуації є те, що існує
лише 2 переклади Декарта українською. Проблема перекладу Декарта
полягає не стільки в термінології, скільки у недоступності
сенсового простору через недосконалість філософської мови.
Слід зважати на те, що Декарт передусім
спирався на філософські можливості латини, натомість потенціал
французької мови вважав обмеженими. З цієї причини переклади
Декарта з французької не є цілком адекватними, хоча переважна
більшість українських та російських перекладів зроблено саме з цієї
мови.
Прихильники дослівного перекладу Декарта часто
наштовхуються на брак термінів: нерідко кільком латинським термінам
відповідає лише один французький; натомість для всіх чотирьох
латинських концептів складно знайти українські відповідники.
На семінарі було розпочату спробу узгодити
українську термінологію з латинськими і французькими оригіналами на
основі перекладів уривків із Декартових «Медитацій про першу
філософію», що їх зробили Андрій Баумейстер з латини і Олег Хома з
французької.
ОБГОВОРЕННЯ ПЕРЕКЛАДІВ
КНИЖОК
1. Едмунд Гусерль. Досвід і судження
Семінар відбувся 10 березня 2007 року
Перекладач: Вахтанґ Кебуладзе
Експерти Галузевої ради: Андрій Богачов, Анатолій Лой
Експерт Мовознавчої ради: Олександр Пономарів
Праця Едмунда Гусерля «Досвід і судження»
побачила світ у 1938 році і є останньою книжкою засновника
феноменології. У написанні тексту Гусерлю допомагав Людвіґ
Ландґребе, який готував книжку до друку, тому подекуди важко
відрізнити, чиї думки належать Гусерлеві, а чиї Ландґребе.
Важливість перекладу саме цього твору
обґрунтована тим, що саме в ньому Гусерль висвітлює важливі моменти
власної концепції, серед яких - допредикативний досвід, вільна
варіація у фантазії, внутрішній і зовнішній горизонти досвіду.
Російського перекладу цієї праці ще немає,
тому український буде одним із перших перекладів слов’янською
мовою.
2. Карл Мангайм. Ідеологія і утопія
Семінар відбувся 14 квітня 2007 року
Перекладач: Володимир Швед
Експерти Галузевої ради: Віталій Нечипоренко, Віталій
Терлецький
Експерт Мовознавчої ради: Леся Лисенко
Як уже зрозуміло з назви книги, засновник
соціології знання присвятив цю працю проясненню закономірностей,
які стимулюють реалізацію утопічних проектів в суспільстві та
процесів перетворення їх в ідеології різних форм. Ці форми можна
сміливо назвати „візіями”, оскільки К. Мангайм використовує для
характеристики ідеологій „оптичну” термінологію – він сприймав їх
як певні точки зору на ідеї, як спосіб бачення чи затемнення (на що
слушно звертав увагу Е. Мангайм, який працював з рукописами
автора).
К. Мангайм є автором класичної концепції
утопії, тому український переклад цієї книги послугує фаховим цілям
значної кількості гуманітарних дисциплін. Але це можливо тільки за
умови наукової адекватності видання німецького соціолога.
На думку експертів, переклад виконано на
високому професійному рівні, однак простежується недостатня
обізнаність перекладача з філософською термінологію. Експерти також
зазначили, що в тексті К. Мангайма ми маємо справу не з прикладною
соціологією, де більшість термінів має чітко визначене значення, а
з концептуальним текстом, що стосується фундаментальних проблем
європейської культурної традиції. А в цій традиції тісно
переплітаються релігія та філософія, наука та політика, мовні та
соціальні практики. Це яскраво простежується в запропонованому для
обговорення уривку – втрата тонких смислових нюансів вживання
релігійної термінології в окремих реченнях може затемнювати логіку
авторського викладу еволюції визначальних ідей європейської
історії.
3. Рівність статей (Egalité des
sexes)– збірка статей, пер. з французької
Семінар відбувся 21 квітня 2007 року
Перекладач: Олег Хома
Експерти Галузевої ради: Тетяна Голіченко, Валерій Дехтяр
Експерт Мовознавчої ради: Євгенія
Кононенко
Особливі труднощі перекладу цієї книжки
пов’язані з тим, що вона складається з текстів різних авторів.
Відтворити, з одного боку, стильове розмаїття, а з другого, –
єдність термінології – надскладне завдання. Окрім того, майже всі
терміни цього твору запозичені з повсякденного словника, але
набувають особливого звучання з огляду на інтелектуальний контекст
застосування. Інколи майже неможливо відтворити усі смислові
зв’язки українською мовою. Утім, на думку експертів, перекладачі
вдало впоралися з дуже складним завданням. Внаслідок цього текст
потребує лише літературного редагування. Впродовж семінару також
було узгоджено транслітерацію імен, які згадані в цій книжці.
4. Отфрид Гьофе. Демократія в епоху
глобалізації
Семінар відбувся 28 квітня 2007 року
Перекладач: Людмила Ситниченко
Експерти Галузевої ради: Андрій Баумейстер, Анатолій
Єрмоленко
Експерт Мовознавчої ради: Олександр Пономарів
Експерти в цілому позитивно оцінили переклад,
але висловили деякі зауваження. Переклад Людмили Ситниченко,
відомого фахівця з практичного філософії, є яскравим підтвердженням
професіоналізму та перекладацької майстерності. Варто відзначити
ґрунтовне знання предмета, вдалі знахідки, зрозумілість та
літературну якість перекладу. Проте, відтворити текст Гьофе
українською мовою – це непросте завдання, позаяк
філософсько-правова термінологія перебуває на стадії становлення.
На думку експертів, місцями перекладачка невиправдано скорочує
текст оригіналу. Це позбавляє текст характерних нюансів, а іноді не
дозволяє почути голос самого автора.
5. Талкот Парсонс. Соціальна структура і
особистість
Семінар відбувся 23 червня 2007 року
Перекладач: Володимир Верлока
Експерти Галузевої ради: Михайло Бойченко, Сергій Макеєв
Експерт Мовознавчої ради: Світлана
Іващенко
Експерти зазначили високий фаховий рівень
перекладу, але вказали на низку літературних вад. Текст подекуди
хибує на системні, поширені в перекладацькій практиці останніх
років типові помилки. Передусім, так звані „хибні друзі
перекладача” – слова, здавалося б, добре відомі нам як терміни
іншомовного походження. Але варто зважати на слововжиток їх у мові
оригіналу, де вони мають ширше значення, ніж те суто спеціальне,
якого набувають лексеми у разі калькованого запозичення їх на
позначення наукових термінів. Коли ми перекладаємо такі слова,
треба оцінювати авторський контекст і, якщо йдеться не про
вузькоспеціальний термін, не скористатися першим словниковим
значенням, а пошукати інші відповідники, які в такому контексті є
більш природними для мови перекладу.
6. Фредрик Джеймісон. Постмодернізм, або логіка культури
пізнього капіталізму
Семінар відбувся 27 жовтня 2007 року
Перекладач: Петро Дениско
Експерти Галузевої ради: Олександр Івашина, Тетяна Огаркова
Експерт Термінознавчої ради: Ольга Кочерга
Основні проблеми перекладу цієї книжки
пов’язані зі специфічним стилем автора, який пише досить довгими
реченнями. Фредрик Джеймісон, один із провідних філософів та
культурологів сучасності, постійно змінює вектор письма, описуючи
певну проблему, намагається одразу показати всі її аспекти.
Теоретичний виклад Джеймісона має досить еклектичний характер; його
спосіб інтерпретації – так званий „метакоментар”, тому автор
використовує велику кількість термінів із різних гуманітарних
традицій і філософських концепцій. Автор часто вдається до
цитування літературних творів, або цитат із кінофільмів.
Водночас експерти відзначили високу якість
перекладу, що його здійснив Петро Дениско і дали йому низку
стилістичних та концептуальних порад.
7. Ярослав Пелікан. Ідея
університету
Семінар відбувся 17 листопада 2007 року
Перекладачі: Володимир Верлока, Лариса
Карачевцева, Дарина Морозова
Експерт Галузевої ради: Вадим Менжулін
Експерт Мовознавчої ради: Лариса Масенко
Видання українського перекладу книжки Ярослава
Пелікана «Ідея університету» надзвичайно важлива для вивчення й
популяризації західної системи ліберальної освіти. Стиль
англомовного оригіналу складний для перекладу. Йому властиві
розлогі підрядні конструкції, в текст введено численні цитати з
інших праць, з
| 
