10 березня 2007 року (субота) відбувся черговий семінар "Лабораторії наукового перекладу".

Семінар було присвячено перекладу книги німецького філософа Едмунда Гусерля Erfahrung und Urteil ("Досвід та судження"; перекладач - Вахтанг Кебуладзе).

Семінар було проведено у Міжнародному фонді «Відродження» (вул. Артема, 46) від 12:00 до 16:00.

Серед учасників майстерні:
Андрій Богачов, Йорн Генрих, Вахтанґ Кебуладзе, Анатолій Лой,
Олександр Пономарів

---

Праця Едмунда Гусерля «Досвід і судження» побачила світ у 1938 році і є останньою книжкою засновника феноменології. У написанні тексту Гусерлю допомагав Людвіґ Ландґребе, який готував книжку до друку, тому подекуди важко відрізнити, чиї думки належать Гусерлеві, а чиї Ландґребе.

Важливість перекладу саме цього твору обґрунтована тим, що саме в ньому Гусерль висвітлює важливі моменти власної концепції, серед яких - допредикативний досвід, вільна варіація у фантазії, внутрішній і зовнішній горизонти досвіду.

Російського перекладу цієї праці ще немає, тому український буде одним із перших перекладів слов’янською мовою.

----

Нижче пропонуємо стислу стенограму майстерні

Андрій Кулаков: Вступне слово. Темою семінару є розгляд тексту Едмунда Гусерля «Досвід і судження», перша спроба перекладу якої була зроблена перекладачем Вахтанґом Кебуладзе. Переклад виноситься на суд двох експертних рад: галузевої - Андрій Богачов, Анатолій Лой і Михайло Мінаков та мовної - Олександр Пономарів. Семінар складатиметься з двох частин: І частина присвячена аналізу уривку тексту перекладу, за яким оцінюватиметься стратегія перекладача; ІІ частина - аналіз термінологічного апарату тексту та вільна дискусія. Слово надається Вахтанґові Кебуладзе.

      Вахтанґ Кебуладзе: Праця Едмунда Гусерля «Досвід і судження» побачила світ у 1938 році і є його останньою книжкою. Вона написана за допомогою Людвіґа Ландґребе, який готував книжку до друку, тому подекуди важко відрізнити, де думки Гусерля, а де Ландґребе. Наклад книжки був повністю знищений, збереглось лише двісті примірників, які потрапили до Лондона.

      Важливість перекладу саме цього твору обґрунтована тим, що саме в ньому Гусерль висвітлює такі пункти:

• Вчення про допредикативний досвід;
• Про вільну варіацію фантазії;
• Про внутрішній та зовнішній горизонти досвіду;

      Російського перекладу цієї праці ще не зроблено, тому український буде одним з перших перекладів на слов'янську мову.

      В списку термінів, запропонованих для розгляду на семінарі, немає специфічно феноменологічних, оскільки щодо неї було досягнуто консенсусу в попередніх дискусіях.

      Здебільшого у тексті присутня логічна термінологія, на що вказує й під назва твору - «Генеалогія логіки».

      Проблеми перекладу:

• Синонімія у словосполуках - 24 позиція термінологічного списку.
• Нечіткість термінології. Однак досягнути повної відповідності й неможливо, й непотрібно.

      Загальна настанова перекладача: Відтворити живою українською мовою, а не термінологічним апаратом та відійти від строгих термінологічних диференціацій.

      Термінологічна свобода тексту пояснюється тим, що фактично писав її Ландґребе з чорновиків Гусерля.

      А.К.: Перехід до І частини семінару. Слово надається Андрію Богачову.

      Андрій Богачов: Складно висловити цілісне враження, оскільки для ознайомлення винесено всього 10 перших абзаців. Перекладач вживає німецьку стилістику в українських реченнях.

      Переклад має виконати найсуттєвіше завдання - дозволити зрозуміти Гусерлевий текст, що є надскладним завданням. Перекладач мусить спростити переклад, зробити його ясним та прозорим. Тут Вахтанґ Кебуладзе конкурує з Молчановим (російським перекладачем Гусерля).

      Недоліки перекладу:

      Зауваження:

      ст. 2, 2 абзац, 8 рядок зверху: Немає перекладу фрази.

      В.К.: (звіряє з текстом) Визнає.

      А.Б.: 2 абзац, 10 рядок: «взаємоприналежність» - «співналежність»?

      Олександр Пономарів: «належне»?

      Богдан Шуба: «спільна належність»?

      В.К. «взаємоналежність» - остаточний варіант

      А.Б. 2 абзац, останнє речення. «За змістом» - «з істотних причин»

      В.К. Пропонує «змістових причин» - остаточний варіант.

      А.Б. 2 параграф. Поняття «апофансис» - зберегти і не перекладати.

      О.П. «апофанза» - остаточний варіант.

      А.Б. Цитата з 2 сторінки, 9 рядок знизу. Пропонується свій переклад, який буде передано перекладачеві для ознайомлення.

      А.Б. 5 абзац 5 рядок зверху. «Частини» - «члени».

      В.К. Приймається.

      А.Б. Надрядкові знаки в грецьких термінах, які зустрічаються в тексті, не враховані в перекладі.

      В.К. Погоджується.

      А.Б. «Прояснення» походження логіки. Пропонується «пояснення»

      О.П. З'ясування? (Термін залишено на розсуд перекладача).

      А.Б. 5 абзац. Неперекладене «Weiterеs» як новий абзац. Тут початок нової думки.

      В.К. Заперечує. (Залишено на розсуд перекладача).

      А.Б. 6 абзац, 2 рядок зверху. Замінити «спосіб» на «різновид».

      В.К. Погоджується.

      А.Б. Замінити «структура» на «утворення».

      В.К. Погоджується.

      А.Б. «Осад» - на «результат», оскільки перше є неясним.

      В.К. Не погоджується оскільки це суперечить парадигмі. (Термін залишено на розсуд перекладача).

      А.Б. «Судження форми постають як пізнання як такі що претендують на пізнання»

      В.К. На істину.

      Михайло Мінаков: Згідно з Апелем можна сказати не «претензія», а «домагання», а отже «домагальне пізнання».

      А.Б. Проблеми зі стилістикою. 8 абзац 10 речення згори.«Ці умови розташовані на суб'єктивному боці і стосовно суб'єкта». Пропонується «Це суб'єктивні умови, які стосуються»

      В.К. Погоджується.

      Анатолій Лой. Дякує Вахтанґу Кебуладзе за професійність та майстерність перекладу. Основні зауваження стосуються стилістики 2 та 3 абзацу. Замінити «розгортається» - локалізується, розміщується.

      В.К. Погоджується зі стилістикою, однак не згоден щодо заміни поняття, оскільки воно відображає специфічний філософський сенс думки Гусерля.

      А.Л. Назва 2 параграфу скорочена. Відсутнє слово «домінуюче».

      О.П. Переважного.

      М.М. Пріоритетність.

      В.К. В оригіналі немає множини. Із зауваженням погоджується.

      А.Л. 15 абзац. Ґатунку - роду.

      Б.Ш. Штиб.

      О.П. Кшталту, типу.

      В.К. Ґатунок (остаточний варіант).

      А.Л. 6 абзац 6 речення. Семантичне порушення у словосполуці «не без труднощів».

      В.К. Без труднощів.

      А.Л. 6 абзац. Підійти - визначитись.

      В. К. Приймає.

      А.Л. «Пізнання з його логічного методу відбулося» - зробило справу. Склад - здобуток.

      О.П. Склад.

      В.К. Приймає.

      А.Л. 8 абзац. «Таким чином, …» суперечить «те що порушує».

      О.П. «ним» або «їх»+ «,».

      Михайло Бойченко: «перешкоджає».

      А.Л. «розташовані» на «ширші».

      В.К. Згоден, але «ширші суб'єктивні умови» звучать незугарно.

      М. Б.: «ширші умови як суб'єктивні».

      А.Л. «в якому» замінити на «в якій». 9 абзац «покликатись» замінити на «стосувались»

      А.К. Слово надається Михайлу Мінакову.

      М.М. Дякує Вахтанґу за переклад. Висловлює позицію, що не слід перекладачеві коректувати текст автора.

      Основні зауваження: 1) Назва вступу: «смисл і обмеження» - рамки, окреслення межі.

      О.П. Рамки і окреслення.

      В.К. Погоджується з «окреслення».

      М.М. 2) І параграф «у» (В.К. не погоджується); 3) Urprung - не походження, а джерела, виток; 4) ІІІ параграф - нехтування -> непомічання, оминання.

      О.П. Нехтування.

      В.К. Погоджується з останнім варіантом.

      А.К. Слово надається Олександрові Пономаріву.

      О.П. Дякує перекладачеві. Основні зауваження: 1) ціль -> мета; 2) смисл -> сенс, розуміння; 3) заперечна частка не в знахідному і родовому відмінках; 4) їх - їхні, їхнє - їх; 5) прикметники більш точний, точніший, первинні із закінченням «ший»; 6) логіку -> логікові; 7) було встановлене (означення) -> встановлено (безособове речення); 8) 5 стор. 8 абзац: мають бути можливим -> можливим; 9) правило чергування «у» і «в»; 10) давньогрецькі придихи і наголоси та передача їх на письмі.

      А.Б. Запитання до Олександра Пономаріва: як краще - у такий спосіб? чи таким способом?

      О.П. Обидва варіанти рівноцінні. 

      ІІ частина семінару

      Терміни, щодо перекладу яких було досягнуто згоди:

      На прохання Вахтанґа Кебулодзе дійшли згоди феноменологічне поняття Intentionalität перекладати як інтенційність.

      А.К. Подяка всім за участь