31.01.2009 в рамках роботи «Лабораторії наукового перекладу - Німецько-український словник термінології філософії та гуманітарних наук» відбувся семінар на тему :

«Термінологія герменевтики».

У семінарі взяли участь.

Доповідач:

Андрій Богачов – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Експерт галузевої ради:

Віталій Терлецький – науковий співробітник Інституту українознавства МОН України

Експерт мовознавчої ради:

Наталія Вельбовець – редакторка  часопису «Філософська думка»

Модератор:

Вахтанґ Кебуладзе – кандидат філософських наук, докторант кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Траса Шевченка, координатор проектів Центру міжкультурної комунікації Національного університету «Києво-Могилянська академія»

У роботі семінару також взяв участь менеджер програм Міжнародного фонду "Відродження", кандидат філософських наук Тарас Лютий 

Інші учасники семінару:

Іван Іващенко, Анна Ільїна

На початку семінару доповідач Андрій Богачов висловив думку, що рішення щодо перекладу термінів, ухвалені впродовж роботи семінару, варто розглядати не як примусові приписи, а як поради перекладачам. Доповідач зауважив, що, обираючи терміни до розгляду, здебільшого спирався на твір Мартина Гайдеґера «Буття і час» («Sein und Zeit»). Окрім того він зазначив, що запропоновані варіанти перекладу – це ті терміни, які сам доповідач використовує у своїх перекладах і власних текстах, а також чує від колег і подибає їх у творах інших українських перекладачів і фахівців із філософської герменевтики та сучасної німецької філософії в цілому.

Віталій Терлецький сказав, що мова Мартина Гайдеґера як одного із засновників філософської герменевтики – це виклик українській мові, адже відомий німецький філософ тяжіє до сталого створення нових слів. Водночас експерт звернув увагу на проблематичність вибору саме тих понять, що їх було запропоновано до розгляду, адже багацько з них не викликають сумніву щодо їхнього перекладу українською. Натомість деякі вкрай проблематичні для розуміння і перекладу поняття Мартина Гайдеґера (наприклад, поняття «Bewendenlassen») не увійшли до списку, який запропонував доповідач.

Наталія Вельбовець зазначила, що в пошуку адекватного відтворення німецьких термінів в українській мові ми маємо прагнути до віднаходження низки синонімів до кожного поняття, а не задовольнятися одним відповідником, який часто-густо не передає все розмаїття сенсових конотацій іншомовного слова.

Доповідач погодився з експертом мовознавчої ради в тім, що дотримуватися вимоги синонімії дуже важливо для утворення словника, але водночас, коли йдеться про наукову термінологію, ми потребуємо термінологічної строгості, якої все ще бракує українській гуманітарній науці.

Вахтанґ Кебуладзе запропонував перейти до обговорення запропонованих термінів і словосполук.

Із списком узгоджених перекладів можна ознайомитися тут

-------

Новий етап проекту "Лабораторія наукового перекладу" присвячено продовженню термінологічної роботи, розпочатої чотиримовним англійсько-німецько-французько-українським Словником термінології Європейського Союзу (Київ, К.І.С., 2007).
 
Нинішній етап проекту присвячено спільній експертній роботі над Німецько-українським термінологічним словником філософії та гуманітарних наук.
 
Словник буде створено як на основі минулих семінарів "Лабораторії наукового перекладу" (зокрема, попередньої версії Німецько-українського словника філософії та гуманітарних наук), так і спираючись на результати 5-и термінологічних семінарів у рамках нинішнього етапу проекту. 

Виконують проект Центр міжкультурної комунікації НаУКМА та Молодіжний гуманітарний центр за підтримки Міжнародного фонду Відродження та Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Див. також:

Перший семінар проекту: Термінологія філософії права і моральної філософії  

Другий семінар проекту: Термінологія теології і філософії релігії