На черговому засіданні проекту «Лабораторія наукового перекладу», що відбулося 3 листопада 2010 року, обговорювалася проблематика перекладу Аристотеля українською мовою.

Прозвучала доповідь Ірини Листопад «Термінологія “Категорій” Аристотеля українською з огляду на латинський спадок». Ця зустріч відрізнялася від попередніх, адже була проведена спільно з проектом «Європейський Словник філософій», що діє на базі видавництва «Дух і Літера». Вона  стала першою із серії запланованих на 2010-2011 рр. спільних засідань «Лабораторії» та «Словника».

Ідея опрацювати логічну термінологію Аристотеля виникла у нас в процесі роботи над статтями «Предикабельне» та «Предикація» «Європейського словника філософій». В сучасній європейській філософії широко використовуються терміни актуалізовані колись Аристотелем. Причому, якщо такі поняття як кількість, якість, відношення та інші лишилися в межах логіки (зокрема, нам вони відомі завдяки марксизму та його радянській інтерпретації), то такі як суб’єкт, сутність, рід та вид здійснили “прорив” в психоаналіз, екзистенціалізм та інші європейські філософські школи. Метою «Європейського словника філософій» якраз і є висвітлення шляхів формування сучасної філософської термінології та окреслення її функціонування в окремих європейських мовах. Тож в процесі роботи над «Словником» на додачу до обговоренням перекладу окремих статей, чи термінів, неминуче постає завдання уніфікації низки термінів, які хоч і використовуються наразі в різних філософських контекстах, але мають спільне походження (як, наприклад, суб’єкт в психоаналізі та в логіці, а також підмет в граматиці, які походять від грецького ὑποκείμενον). Фактично, йдеться про те, щоб зробити “зріз” в термінології певного періоду, або навіть конкретного тексту, і взявши його за основу розглянути розвиток окремих термінів в історії думки. В нашому випадку такою основою став текст «Категорій» Аристотеля.

Однак тут ми зіткнулись з проблемою, яка часто виникає в процесі перекладу з європейських мов на слов’янські текстів, тематика яких пов’язана з античною філософією. Адже для перекладу античних текстів на романо-германські мови зазвичай використовуються модифіковані запозичення з латини (subjectum, subject, sujet, Subjekt і т.д.), а вживання цих термінів відсилає до латинських перекладів та середньовічної європейської філософії, а не безпосередньо до античних текстів. Перед українськими перекладачами у даному випадку постає проблема адекватного перекладу, який водночас відкрив би для нас античну філософію, але разом з тим зберіг би і її подальші інтерпретації, щоб унаочнити зв'язок античної філософії з сучасною.  Саме тому ми фактично розглядали як висхідні два тексти – грецький текст «Категорій» та його латинський переклад здійснений Северином Боецієм. Також ми вважали за необхідне не відкидати уже наявних українських перекладів давніх текстів, а саме здійснений Ростиславом Параньком  переклад «Теологічних трактатів» Северина Боеція, а також «Компендіум теології» Томи Аквінського, над яким працювала група перекладачів на чолі з Віктором Котусенком.

В процесі підготовки до семінару в колективу перекладачів «Словника» народилась ідея зробити тримовний греко-латино-український переклад початку «Категорій» Аристотеля (при цьому мало б існувати два паралельні українські тексти – переклади з грецької та латини).

Тож на семінарі ми запропонували на розгляд експертів та аудиторії основні терміни «Категорій» Аристотеля. В процесі їх перекладу ми використовували такі основні стратегії як пошук етимологічних (в ідеалі калькування – єство для οὐσία, підмет, підлегле для ὑποκείμενον) та поняттєвих (сутність для οὐσία, рід та вид для γένος та εἶδος) відповідників  в українській мові, в окремих випадках – пряме запозичення (омоніми, синоніми та пароніми). Саме це і стало основним предметом обговорення. Особливу увагу було приділено термінам, до яких можна застосовувати різні стратегії перекладу (οὐσία), а також питанню доцільності різних перекладів грецьких та латинських варіантів того самого терміну (підмет та підлегле для ὑποκείμενον  і суб’єкт для subjectum).

Сутність проекту «Лабораторія наукового перекладу» полягає в роботі з термінологією окремих уже перекладених текстів з метою запропонувати їх альтернативне бачення. Цей підхід досить сильно відрізняється від притаманної «Європейському Словнику філософій» концентрації на розгляді термінології. Саме це дало можливість оцінювати потенційні версії перекладу окремих термінів з точки зору їх гнучкості та здатності функціонувати в окремих текстах (наприклад якщо перекладати ὑποκείμενον як підлегле, то дієслово ὑποκεῖσθαι, від якого він походить можна передавати як підлягати). З іншого боку, «Словник» також розширив горизонти «Лабораторії» запропонувавши перспективний розгляд окремого тексту.

В процесі обговорення було віднайдено більшу кількість варіантів перекладу окремих термінів. Особлива увага була приділена термінам οὐσία, ὑποκείμενον та πάσχειν. Співдоповідачем по терміну οὐσία виступив Олексій Панич, який обґрунтував можливість запозичення даного терміну як усія. Про ὑποκείμενον уже було сказано вище, що цей термін по-різному може передаватися в грецькому та латинському контекстах. А для перекладу терміну πάσχειν було запропоновано кілька варіантів серед яких підлягати, зазнавати, потерпати, бути пасивним і навіть страждати, але остаточної згоди так і не було досягнуто. Було також з’ясовано, що на даний момент важко знайти відповідники таким термінам як κεῖσθαι (перебувати) та ἔχειν (мати, володіти), оскільки вони обидва в деяких контекстах корелюють з поняттям стан. Їх переклад потребує подальшої праці з текстами Аристотеля.

В цілому семінар виконав своє завдання – показав слабкі та сильні сторони сучасної української філософської лексики в плані її готовності до передання давніх текстів і, зокрема, Аристотеля.